Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ ЕКОЛОГІЧНА ТЕМА В СУЧАСНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

ЕКОЛОГІЧНА ТЕМА В СУЧАСНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

ЕКОЛОГІЧНА ТЕМА В СУЧАСНІЙ ЛІТЕРАТУРІ Смутно. І ні риса не зрозуміти, що там мозгует режим: Північним рікам шиї згорнути або відняти Гольфстрім! Фазиль Искандер. Як те в кінотеатрі повторного фільму я випадково подивився старий фільм “Хазяїн тайги”.

Хоча він був знятий ще до мого народження, але дуже мені сподобався. Молодий Золотухин грав дільничного міліціонера десь у Сибіру, єдиного “в одну сторону на п’ятдесят верст, а в іншу на п’ятсот”. Він бореться із браконьєрами й перемагає. Було це два роки назад.

Тоді-Те я вперше

серйозно задумався про те, чому люди так по-варварськи звертаються із природою. Дивно, що до того всі розмови на цю тему я немов пропускав мимо вух. Згадалося, звичайно, і інші стрічки. Довідався я й історію фільму “В озера”, знятого більше двадцяти років назад.

Виявляється, з його почалася боротьба за чистоту Байкалу, що донині не кінчено. Так поступово з розрізнених фактів стало складатися подання про екологічну проблему, про те, як Література ( про кіно більше не говорю ) підняла цю тему. Потім у школі довелося готовити доповідь на тему “Людин і Природа в добутках радянських письменників”. От

що я з’ясував

Ще наприкінці минулого століття Достоєвський, Чехов, Мимин-Сибіряк і інші сталі писати про варварське відношення до природи, особливо до лісу. Але в радянський час цю тему надовго забули. Тоді був у моді гасло про те, що нема чого чекати милості від природи, а її багатства треба взяти самим

Потім у голові Сталіна виник план “перетворення” природи, і в цю кампанію активно ввімкнулися деякі письменники. Проти “перетворення” підняв свій голос відомий російський письменник Леонід Леонов. Його роман “Руский ліс” відкрив у середині 50-х років “художню” екологію

В 50-60 роки багато зробили для рідної природи К. Паустовский, В. Белов, В. Липатов і інші. У цьому творі мені хотілося б сказати тільки про деякі добутки й письменників. Багато зробив для захисту природи Віктор Астафьев, відзначений не дуже давно звання Героя Соціалістичної Праці

Він, наприклад, ( я читав про це в газеті ) розкрив таємницю “об’єкта N 27″, що насправді повинен був стати могильником для радіоактивних відходів із країн Європи ( тисячі верст везли б їх!) під Єнісеєм. Хто знає, може бути, цим цим відвернений сибірський Чорнобиль? У сімдесяті роки їм написані “Останній уклін” і ” Цар-Риба”. Оповідання в розповідях ” Цар-Риба” показує нам малих браконьєрів, що порушують заборони на полювання й рибний лов, і більших, готових заради плану розорити всю тайгу. Тим часом Астафьев переконана: “Тайга на землі й зірки на небі були тисячі років до нас. Зірки потухали иль розбивалися на осколки, замість них розцвітали на небі інші

И дерева в тайзі вмирали й народжувалися, одне дерево спалювало блискавкою, підмивало рікою, інше смітило насіння у воду, по вітрі… Нам тільки здається, підкреслює свою думку письменник, що ми перетворили… тайгу… Ні, ми лише ранили її, ушкодили, стоптали, исцарапали, ожгли вогнем

Але страху, збентеженості своєї не змогли їй передати, не прищепили й ворожості, як не намагалися. Мені здається, що із цими думками погодиться й Валентин Распутін, теж дуже що багато зробив для захисту російської природи. Він був у числі тих, хто підняв свій голос проти повороту північних рік. У повісті “Прощання із Запеклої” він малює нам страждання людей, змушених залишати свою й своїх предків батьківщину. Хтось із влада імущих, цих спадкоємців сталінських “перетворювачів”, вирішив побудувати на ріці ГЕС. Десятки сіл приречені бути затопленими. Здається, разом з людьми плаче й природа

Величний образ старого дерева: його намагалися зрубати відскакують сокири, спиляти не беруть пилки, підпалити не горить. Варвари зрештою відступають. Чи не так пручається й природа: як не трощать її усе ще коштує. Але адже і її сили не безмежні

А якщо не витримає? Чи залишиться живий сама людина? Він повинен піклуватися про природу це його будинок. Він не гість, а хазяїн у ньому на довгі тисячоріччя. Знову піднімається ця проблема в іншій повісті Распутіна “Пожежа”. “Ліс вирубувати не хліб сіяти”,з гіркотою думає головний герой добутку

Ліспромгосп квапиться швидше план виконати, кубометри заготовити. “А ліс вибрали до нового десятки й десятки років. Вирубують же його при нинішній техніці в роки. А потім що?” Читач готовий кричати разом з героєм: “План?! Так краще б ми без нього жили. Краще б інший план завели не на одні тільки кубометрів, а на душі!

Щоб ураховували, скільки душ загублено, до чорта-дияволові перейшло, і скільки залишилося! Це вірно. Де немає любові й жалості до природи, там немає й жалості кчеловеку.

А разом із природою гине й людина. Причому не тільки морально, але й у буквальному значенні. Про цьому ще одна цікава повість “Дамба” Володимира Мазаева.

Не дуже відома книга, щоправда, але мене вона залучила своєю правдивістю. У добутку розповідається про типового вужа, на жаль, для наших днів випадку. Під час сильного дощу проривається дамба відстійника, де зберігалося 600 тисяч кубів отрутних відходів коксохімічного виробництва. Чорна хвиля вливається в ріку, отруюючи все живе. Влади, звичайно, намагаються ліквідувати наслідки, але багато чого поправити вже неможливо.

Хто ж винуватий? Так, як завжди, ніхто. Про те, що дамба побудована з порушеннями технології й можливий прорив, знали, але не приймали мір. Попередженням про можливу катастрофу не надавали значення. Перший секретар горкома партії ніколи за чотири роки керівництва містом цими проблемами не цікавився, навіть поняття не мав про заводський гідровідвал. Природа, по думці письменника, мстить своїм кривдникам

Одержують отруєння дочка й зять першого секретаря. Чорною хвилею зруйнований дачне селище, де розташовуються й дачі керівників заводу. Письменники вчать людей замислюватися над тим, що ж вони творять із природою?! Занадто багато в останні роки трапляється аварій і катастроф, щоб не прислухатися до їх мудрому голосу

Григорій Медведєв у своїй документальній повісті “Чорнобильський зошит” говорить про те, що в погоні за чинами й нагородами академіки, економісти й політики багато років обманювали народ, затверджуючи, що атомна енергетика безпечна. Ми знаємо тепер, чим обернулася ця ” Безпека ” . Повість кінчається дуже сильними словами письменника

Він ходить по цвинтарі, де поховані жертви Чорнобиля, і згадує, що тіла їх сильно радіоактивні й вони були поховані в цинкових трунах. “Так вимагала санэпидстанция, і я думав про це, тому що землі перешкодили зробити її останню роботу перетворити тіла померлих у порох. Прокляте ядерне століття! Навіть тут, у споконвічному людському результаті, порушуються тисячолітні традиції

Навіть поховати, по-людському зрадити землі не можна”. Сильніше не скажеш…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Екологічна Тема твору в сучасній літературі Як – те в кінотеатрі повторного фільму я випадково подивився старий фільм “Хазяїн тайги”. Хоча він був знятий ще до мого народження, але дуже мені сподобався. Молодий Золотухин грав дільничного міліціонера де – те в Сибіру, єдиного “в одну Сторону на п’ятдесят верст, а в іншу – на п’ятсот”. Він...
  2. Тема села в сучасній літературі (по добутках В. Распутіна) Зірка полів горить, не вгасаючи, Для всіх тривожних жителів землі, Своїм променем привітним стосуючись Всіх міст, що піднялися вдалині. Н. Фляків Творчість відомого російського письменника, нашого сучасника, Валентина Распутіна здебільшого присвячено проблемам села. Він з тих російських мислителів, які не без підстави вважають Село центром нашого “національного космосу”, вузлом безлічі...
  3. Людина і природа в сучасній літературі Недавно я випадково подивився старий фільм “Хазяїн тайги”. Хоча він був знятий ще до мого народження, але дуже мені сподобався. Молодий Золотухин грав дільничного міліціонера десь у Сибіру, єдиного “в одну сторону на п’ятдесят верст, а в іншу – на п’ятсот”. Він бореться із браконьєрами і перемагає. Тоді-то я вперше...
  4. Тема захист природи в сучасній прозі (В. Астафьев, В. Распутін) Важко знайти у світі літературу, у якій приділялося б стільки уваги темі: людина й Природа. Імена майже всіх письменників пов’язані з мальовничими місцями. Пушкіна не відокремимо від Михайлівського, Толстой – від Ясної Галявини. Відношення людини до природи – одна з найбільш злободенних проблем сучасності. Письменники, економісти, учені б’ють тривогу: природа...
  5. Мотиви російського села в сучасній літературі Мовчав, задумавшись, і я, Звичним поглядом споглядаючи, Лиховісне свято буття, Збентежений вид рідного краю. Н. Фляків Поет Микола Фляків одним з перших у сучасній літературі підтримав традицію російських класиків: Пушкіна, Лермонтова, Тургенєва, Тютчева, Фета, Єсеніна, Пришвіна, у Творчості яких первозданна Природа, її свіжість і краса посідали не останнє місце. Слава...
  6. Культ особистості в сучасній літературі Це було, коли посміхався тільки мертвий, спокою радий. А. А. Ахматова Переосмислення періоду культу особистості намітилося в літературі на початку 60-х років. Виходять “Дві зими й три літа” Ф. Абрамова, “Звична справа” В. Белова. Випереджаючи суспільну свідомість, вони свідчили про щире положення справ у нашім суспільстві кінця 40-х – початку...
  7. “Людина й природа в сучасній літературі (по одному-двох добутках) “Людина й Природа в сучасній літературі (по одному-двох добутках) Двадцяте століття принесло людству безліч проблем, і серед них екологічну. Всі частіше доводиться замислюватися про наслідки нераціонального використання природних ресурсів, про небезпеку забруднення грунту, води й повітря. Природно, Література не може обійти цю проблему. Найбільше гостро екологічна тема коштує у фантастичній...
  8. Проблеми моральності в сучасній літературі Російська Література завжди була тісно пов’язана з моральними шуканнями нашого народу. Кращі письменники у своїх добутках постійно піднімали проблеми сучасності, намагалися вирішити питання добра й зла, совісті, людського достоїнства, справедливості й інші Найцікавішими є добутки, у яких піднімаються проблеми, пов’язані з моральністю людини, з його шуканнями позитивного ідеалу в житті....
  9. Людина й природа в сучасній літературі У російській літературі радянського періоду, взаимоотношение людини із природою часто зображувалися відповідно до тези тургеневского Базарова ” Природа не храм, а майстерня, і людина в ній працівник.” Довгий час кожний з гордістю вимовляв: “Широкий країна моя рідна, багато в ній лісів, полів і рік… “. Так якщо багато – чи...
  10. “Роман кар’єри” у сучасній закордонній літературі Уо́ррен Роберт Пенн (1905-89), американський письменник, критик. У філолофсько-психологічному романі “Вся королівська рать” (1946) – доля політик-демагога. Минуле й сьогодення в його книгах постійно взаємно пронизують друга друга. Історія в них – не просто історичні сюжети й не просто історичні персонажі, які можуть бути, а можуть і не бути, але...
  11. Моральність у сучасній літературі по добутку В Распутіна “Останній строк” Повість “Останній строк”, що сам В. Распутін назвав головної зі своїх книг, торкнути багато моральних роблем, оголила пороки суспільства. У добутку В. Распутін показав взаємини усередині сім’ї, підняв проблему поваги до батьків, дуже актуальну в наш час, розкрив і показав головну рану сучасності – Алкоголізм, порушив питання про совість і...
  12. Мій улюблений добуток у сучасній літературі Роман Чингиза Айтматова “Плаха” – велика подія в літературі останнього часу. У ньому автор звертається до таких проблем, не вирішивши або хоча б не поставивши які, далі просто не можна жити. Лейтмотив роману – тривога за втрату віри у вищі ідеали, за цинізм, за падіння соціальних вдач, за ріст пияцтва,...
  13. Роздум: Проблеми моральності в сучасній літературі Найважливіше з людських зусиль – прагнення до моральності. Від нього залежить наша внутрішня стійкість і саме наше існування. Тільки моральність у наших вчинках надає красу і достоїнство нашого життя. Зробити її живою силою і допомогти ясно усвідомити її значення – головне завдання утворення. Альберт Ейнштейн “Людина народжується не просто для...
  14. Історичні проблеми в сучасній літературі (по романі А. Рибакова “Тридцять п’ятий і інший роки”) Труна на лафеті, коні круп. Вітер сюди не доносить мені звуків Росіян військових плачучих труб… И. Бродський Історичні проблеми завжди будуть хвилювати письменників, тому що людський рід у цілому й кожній окремій людині, позбавлена історичної пам’яті, що забув або намагається забути власне минуле й минуле свого народу, втрачає своїх Корінь,...
  15. Возлюби ближнього. Тема милосердя в сучасній прозі Гуманізм… Зараз, на початку нового століття, століття машин і швидкостей, ми знову вертаємося до цієї Теми. Чи будемо задавлені сверхпрактичностью, або ж людське в нас переможе цю сховану жорстокість? Достоєвський уважав, що “краса врятує мир”. Я вважаю, що саме краса людської душі врятує нас. А поки питання гуманізму й милосердя...
  16. Місце і значення творчості О. Гончара в сучасній українській літературі Важливість матеріальних цінностей беззаперечна, але мало хто погодиться з тим, що щасливе життя людини вимірюється кількістю грошей, наявних у неї. Здорові духом люди дбають не лише пропилений добробут, вони пам’ятають, що є й духовні багатства. Своєрідними “пропагандистами” духовності у будь-якому суспільстві Ьудь-якої країни виступають люди, наділені загостреним почуттям прекрасного –...
  17. Відродження візуальної поезії в сучасній українській літературі Візуальна (зорова) поезія – це окремий вид мистецтва, який відрізняється від традиційної поезії, побудований на межі словесного, графічного, живописного варіантів зображення тексту. Класичні зразки української зорової поезії сягають іще часів Івана Велич-ковського. У XVІІ столітті одним із різновидів епіграматичної поезії були так звані курйозні і, зокрема, фігурні вірші. Естетичний смисл...
  18. Ваш ровесник у сучасній літературі (На прикладі оповідання В. П. Астафьева “Людочка”) 1. Характер Люд окуляри й етапи становлення її особистості. 2. Аморальне й відчайдушне суспільство молоді селища Вепеверзе. 3. Що ж штовхнуло Людочку на страшний безповоротний крок? “…Їй здавалося, що пам’ять її, чи душу тривають там, в ошатному заріччі, і чують її там, так відгукнутися комусь”. В. П. Астафьев Головна героїня...
  19. Сатира в сучасній літературі (по романі В. Войновича “Життя й надзвичайні пригоди солдата Івана Чонкина”) Автор теж саме так і думає: про Майбутнє відмінне життя років, скажемо, через триста, а може навіть і менше… М. Зощенко Гідним продовжувачем сатиричного жанру в сучасній літературі є, я вважаю, письменник Володимир Войнович. Його добуток “Життя й надзвичайні пригоди солдата Івана Чонкина” довгий час не публікувався в нашій країні...
  20. Місце і значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі Славний і справжній прозаїк Олесь Гончар… Михайло Шолохов Говорять, що коли народжується людина, на небі з’являється зірка. У когось ця зірка маленька, у когось – більша, а ще у когось – величезна. Ще говорять, що залежить це від душі людини: якщо душа мала – то и зірка мала, велика душа...
ЕКОЛОГІЧНА ТЕМА В СУЧАСНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
«
»