ДЖ. СЕЛІНДЖЕР. “НАД ПРІРВОЮ У ЖИТІ”. ДУХОВНА ОПОЗИЦІЯ ГОЛДЕНА КОЛФРІДА ЯК НАСЛІДОК ПРОТЕСТУ ПРОТИ “ДОРОСЛИХ” ПРАВИЛ ГРИ
ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
ДЖ. СЕЛІНДЖЕР. “НАД ПРІРВОЮ У ЖИТІ”. ДУХОВНА ОПОЗИЦІЯ ГОЛДЕНА КОЛФРІДА ЯК НАСЛІДОК ПРОТЕСТУ ПРОТИ “ДОРОСЛИХ” ПРАВИЛ ГРИ
План
– “Над прірвою у житі” – авторська концепція життя молоді XX ст. Символічність назви та жанрова специфіка роману:
– монологічна форма оповіді;
– сповідальний характер твору;
– невимушений стиль;
– розмовна мова тощо. Тематика та проблематика твору.
– Голден Колфілд і Америка – два світи роману.
– Багатогранна система образів, їх
– Багатство і складність символів.
Завдання для підготовчого періоду
– Дайте визначення поняттям “роман” і “повість”. Визначте жанр твору Дж. Селінджера.
– Подумайте і скажіть, хто ж насправді Голден Колфілд: самітник, бунтівник, егоїст чи сумління молодого представника американської нації.
– Поясніть символічну деталь портрета Голдена – “чуб із сивиною”, “з одного боку, з правого, у мене мільйон сивих волосин”.
Література
– Братко В. Письменник, якого завжди будуть читати. // Зарубіжна література в середніх навчальних
– Дудка Н. Віддзеркалення нонконформістського світовідчуття. Позакласне читання за творчістю Дж. Селінджера. // Зарубіжна література. – 2006. – № 8. – С. 11-16.
– Єременко О. В. Дж. Селінджер “Над прірвою у житі”, матеріали до варіативного вивчення. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах. – 2000. – № 4. – С. 56-58.
– Козленко Р. О. “Де вони діваються взимку?”. Матеріали до вивчення роману Селінджера “Над прірвою у житі”. // Всесвітня література та культура. – 2004. – №9, – С. 37-40.
– Красуцька І. Крутий обрив дійсності. // Вікно у світ. – 1999. – № 6. – С. 163-167.’
– Марченко М. П., Савчук Р. П. Сенс просвітлення. Постмодернові роздуми про роман Дж. Селінджера “Над прірвою у житі”// Всесвітня література та культура. – 2001. – № 5. – С. 52.
– Мулярчик. Сучасний реалістичний роман США. – М., 1988.
– Селинджер Дж. Д. Над пропастью во ржи. – Львов: Вища шк., 1987.
9. Скобельська О. І. Виклик над безоднею: роман Дж. Селінджера “Над прірвою у житі” // Всесвітня література та культура. – 2004. – № 9. – С. 33-37.
“Над прірвою у житі” – сповідь головного героя, який пережив момент внутрішнього переходу, кризу віднаходження себе самого, і, не криючись, переповів читачам про свої відчуття й думки в момент “ініціації” – трагічного і болісного зростання, свідомого входження мислячої індивідуальності в суспільство, де задовго до неї встановлено правила гри й розподілено ролі. У приватній клініці напередодні Різдва герой пригадував те, що сталося з ним рівно рік тому.
З життя Голдена Колфілда вихоплено події, що відбувалися з ним протягом трьох трагічних днів: це час зламу і випробувань юнака. Через нетерпимість до брехні він не міг прижитися в жодній із шкіл. Навчаючись уже в четвертій за переліком школі, знову виявився виключеним, бо багато чого не приймав і не розумів як в учителях, учнях, так і в існуючих у школі порядках. Дивлячись у майбутнє, Колфілд не бачив нічого, крім сірої буденності. Йому здавалося, що для нього в житті не відведено місця, адже його не цікавила жодна професія. Опинившись у Нью-Йорку, герой пробував таке життя, яке за нормальних умов підліткові заборонено: нічний готель, бари, кафе, дансинги, вистави, Нью-Йорк богемний. Всі враження, пригоди, розмови, зіткнення із зовнішнім світом підсумовувалися одним – поняттям лицемірства і нещирості. “Доброчесність, порядність, рівність – усе, що проголошується суспільством як чесноти, на які воно спирається, виявляється лицемірством і брехнею”.
Америка середини XX ст. не здалася Голдену затишною. Понад усе його пригнічували не особисті обставини (виключення зі школи, конфлікт зі шкільною фехтувальною командою, капітаном якої він був, складні взаємини з товаришами), а дух загального обману і недовіри між людьми, що панували у США. Юнака обурювала відсутність елементарної людяності, навколо він бачив лише бездуховність, душевну порожнечу, породжену світом наживи і бізнесу. Його очима читач спостерігав за навколишнім урбаністичним світом, де все було протиприроднім. Відтак Голден і Америка – два світи роману, повністю несумісні: герой “випадав” із системи, зараженої зухвальством, бездушністю і лицемірством. Він уособлював чистоту і щирість “світу дитинства”. Більше за все в житті Колфілд боявся стати таким, як усі дорослі.
Лейтмотив книги – рядок з вірша Роберта Бернса, винесений у заголовок, рядок, який Голден, не дочувши, витлумачив собі як дитячу пісеньку про невинність серед природи, яку треба вберегти від падіння в прірву дорослості. Недаремно своїм єдиним покликанням у цьому світі він вважав фантастичну роль ловця, людини, яка оберігала маленьких дітей, що бавилися на величезному полі, в житі, від падіння в прірву. Головна проблема полягала в збереженні дитячої чистоти і щирості: не дати “світу дорослих” занапастити невинне дитинство… Саме про це й мріяв Голден Колфілд.
Герою були властиві чуйна душа, розвинена уява, неабиякий культурний рівень. Його вразлива, емоційна натура хворобливо й подекуди упереджено реагувала на негаразди в суспільстві, на стосунки між людьми, дорослими і підлітками, на всілякі конфлікти й суперечки, що призвело юнака до розчарувань і стресу. Він категорично не приймав будь-якої фальші, глибоко внутрішньо протестував проти усього надуманого, показного в навколишньому світі. Голдена дратували загальноприйнята вульгарність, банальність, що стали нормою поведінки. Йому гидкі і солоденька реклама школи Пенсі, і фальш директора Хааса, і благодійництво “похоронного” ділка Оссенбергера, і непорядність Стредлейтера.
“Не люблю”, “терпіти не можу”, “ненавиджу” – ось слова – рефрени, які часто вживав Голден. На формування його характеру найбільше вплинув вік героя – шістнадцять років. Він наче опинився між двома світами, “дитячим” і “дорослим”, але повністю не належав жодному з них. Деколи герой більше безпорадний, ніж дитина, деколи розумніший, ніж старі, а частіше – все разом. Він перебував у становленні, в пошуку, він формувався.
Голдена Колфілда не можна назвати шляхетним молодим джентльменом, бо він міг бути брехливим, лінивим, егоїстичним, непослідовним. Однак його щирість та відвертість, з якою він розповідав про себе, безперечно компенсували багато недоліків його ще несформованих характеру та свідомості.
Чуйна натура шістнадцятирічного юнака мала таку властивість, що всі люди, з якими йому доводилося зустрічатися, ніби стали частиною його самого, ніколи не полишали його байдужим:
Образ Голдена Колфілда тісно пов’язаний з основними мотивами:
Червона мисливська шапка з великим козирком і навушниками символізувала виклик, який кинув Колфілд усім ровесникам, дорослим, життю; стала для нього рятівною соломинкою, за яку він хапався в скрутну хвилину.
Качки – символ ставлення героя до всього живого загалом, а не лише до людей чи суспільства. Він розумів, що Всесвіт вибудовано з дрібниць.
Спортивні ігри, що ними захоплювалися в школах, стали для героя символом поділу суспільства на сильних і слабких “гравців”.
“Ловець у житі” з’явився тоді, коли в душі Голдена запанувала нестійка, але дорогоцінна гармонія. Це мета його життя – опікуватися дитячою грою на ланах життя, які обривалися безоднею; тобто жити для когось, а не для себе.
Мотив Різдва, коли герой переживав духовне відродження, воскресіння. Покликання Голдена – нести в жорстокий, недобрий світ добро, гармонію, радість, щирість дитинства.
Герой ніби дійсно “переходив” з дитинства в доросле життя, і цей перехід дався йому важко. Завершився роман його поверненням додому. На закінчення Колфілд сказав, що не знає, що буде далі. Але очевидно, що одна з найбільших криз у житті підлітка відбулася. До дитинства повернутися неможливо, дорослішати необхідно.
ГОЛДЕН КОЛФІЛД
– не сприймав світ і правил гри, які той нав’язував кожному;
– замкнутий у собі
– рятівник дітей від прірви дорослішання; – його мрія – поля жита
ІМ’Я | СИМВОЛІКА | РОЛЬ У ЖИТТІ ГОЛДЕНА |
Фібі | “Сяюча” | Просвітлював настрій Голдена, давав йому справжнє щастя, утримував його від необдуманих вчинків |
Саллі Гайс | “Обманний туман” | Голден нітився під її поглядом, вона затуманювала його свідомість |
Фейс Кавендіщ | “Підсолоджений жувальний тютюн” | Віра Голдена в те, що він міг виглядати дорослішим |
Джеймс Касл | “Високі ідеали” | Смерть Касла викликала паралель з поступовим падінням здоров’я Голдена |
Еклі | “Вигуки огиди” | На його прикладі Голден указував на фальш, що панувала в Пенсі |
Карл Льюс | “Світло” | Голден захоплювався Карлом через його високий інтелект |
Вард Стредлейтер | “Широко розставляти ноги” | Характеризувала його вдачу, нахабність, самовпевненість  (1 votes, average: 5.00 out of 5)ДЖ. СЕЛІНДЖЕР. “НАД ПРІРВОЮ У ЖИТІ”. ДУХОВНА ОПОЗИЦІЯ ГОЛДЕНА КОЛФРІДА ЯК НАСЛІДОК ПРОТЕСТУ ПРОТИ “ДОРОСЛИХ” ПРАВИЛ ГРИ |