Духовний мир Холдена Колфилда (По романі Дж. Сэлинджера “Над прірвою в житі”)
Якщо хтось кликав когось Крізь густе жито, И когось обійняв хтось, Що з його візьмеш? І яка нам турбота, Якщо в межі Цілувався з кимсь хтось Увечері в житі!.. Р. Берні Фрагменти вірша, узятого як епіграф до твору, належать відомому шотландському поетові Робертові Бернсові. Рядок з вірша, що дала назву сэлинджеровскому добутку, пролунала в розмові Холдена, головного героя роману, і Фиби. “Якщо ти ловив когось увечері в житі…”, – говорить Холден, небагато змінюючи оригінал. “Розумієш, я собі представив, як маленькі дітлахи грають увечері
Джером Дейвид Сэлинджер – американський прозаїк, один з найбільш талановитих представників “нової хвилі” письменників, що прийшли в літературу після другої світової війни. В 1951 році був опублікований його єдиний роман “Над прірвою в житі”, що принесло авторові світову славу. У центрі роману – незмінно актуальна для кожного покоління людей проблема – вступ у життя парубка,
Герой роману – сімнадцятилітній юнак – мріяв про те, щоб коли-небудь з’явився нарешті письменник, з яким хотілося б зв’язатися по телефоні, порадитися й взагалі поговорити по душах. Мені зараз теж сімнадцять років, тому й вибрала я для свого твору саме цей добуток. Чимсь мені подобаються цей роман і його герой. Холден Колфилд одним з перших дерзнув обвинуватити сучасну йому Америку в самовдоволенні, лицемірстві, щиросердечній черствості. Головне обвинувачення, що сэлинджеровский герой кидає навколишньому світу, – це обвинувачення у фальші, у свідомому, а тому особливо огидному вдаванні
На початку роману коло життєвих спостережень героя досить вузький, але наведені приклади занадто ярки, щоб ними зневажити. От Холден. згадує про директора однієї із приватних шкіл, де він учився. Директор приторно посміхався всім і кожному, але насправді дуже добре знав різницю між богатыми й бедными родителями своїх підопічних. Після багатьох нагадувань і попереджень Холдена виключають із Пэнси за неуспішність, і йому має бути безрадісний шлях додому, Внью-Йорк.
До того ж він як капітан шкільної збірної команди фехтувальників тільки що самим непрощенним образом оскандалився. У вагоні метро він по неуважності залишив спортивне спорядження своїх товаришів, і всю команду зняли зі змагань. Є від чого прийти в зневіру й сприймати всі навколо себе винятково в темному світлі. Але, бути може, Холден Колфилд – до певної міри юний мізантроп, що бурчить на увесь світ із причин сугубо егоїстичної властивості? Часом Холден дозволяє собі зовсім вуж непрощенні витівки: він може пустити дим сигарети в особу симпатичної йому співбесідниці, голосним сміхом образити кохану дівчину, глибоко позіхнути у відповідь на дружні вмовляння розташованого до нього викладача
“Ні, я все-таки ненормальний, слово честі”, – ці слова не випадково рефреном звучать у романі Сэлинджера. Однак, з іншого боку, зрозумілий і віковий максималізм Холдена Колфилда, зрозуміла його ненаситна спрага справедливості й відкритості в людських відносинах. Холдена ніяк не назвеш гречним юним джентльменом; він буває й ледачий, і без особою на те потреби брехливий, непослідовний і егоїстичний
Але непідроблена щирість героя, готовність розповісти про усім без утайки компенсують багато недоліків його ще неустояного характеру. Удивляючись у Майбутнє, він не бачить нічого, крім тої сірої щоденності, що вже стала долею переважної більшості його співвітчизників, так званих благополучних середніх американців. Отже, внутрішня криза Холдена наростає, його психіка
(1 votes, average: 5.00 out of 5)