Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Драматизм в історичному романі “Облога Буші”

Драматизм в історичному романі “Облога Буші”

Коли я читала перші абзаци історичного роману “Облога Буші”, мені спало на думку, що так міг би починатись і драматичний твір. Текст дуже нагадав мені ре­марки до п’єси. Такий самий теперішній час у реченнях, точний опис декорацій, героїв та їхніх настроїв… Якби за цим романом поставили спектакль, режисер та сценарист подякували б авторові за детальність і докладність.

І в цьому нема нічого дивного. Врештірешт, Михайло Старицький майже все своє життя поклав на роботу з театром, роботу антрепренерську й літературну. Він не тільки

писав власні драми (яких у нього порівняно небагато), а й інсценував прозу інших авторів. Парадокс? А на мій погляд, цілком закономірно. Чи пара­доксальним є те, що його власний роман вийшов схожим на п’єсу?

Отже, маємо історичний твір. А що найхарактерніше для історичного твору, що є ного найпершою ознакою? Відомі постаті, відомі події… і так, і ні. Згадаймо “Собор Паризької Богоматері”. На вашу думку, чи існували насправді в середині XV століт­тя якісь там Квазімодо і Клод Фролло? Напевно, що ні, не існували. Але ми має­мо роман, що відтворює людей з їхньою мораллю. їхніми страхами, уподобаннями га

віруваннями. Роман, що відтворює людей такими, якими ці люди були в середи­ні XV століття, історичний роман насамперед віддзеркалює певну історичну епоху, а чи грунтується він при цьому на якихось реаіьних подіях, то вже десята справа.

До того ж нерідко письменники порушують факти історії навіть тоді, коли зо­бражують відомий епізод. Навіщо вони це роблять? Відповідей може бути багато. Найпримітивніше пояснення – незнання цих фактів. Але не хотілося б звинува­чувати у цьому Михайла Старицького. Гадаю, він прекрасно знав реалії оборони Буші. Знав, що Олеся була зовсім не Олесею, а Мар’яною, вдовицею сотника За­нісшого. і не приходив Антось у пороховий льох, щоб розділити смерть із коха­ною, бо найпевніше не було ніякого Антося.

Причини заміни фактів, мабуть, зовсім інші. Можливо, письменникові здало­ся, що насправді події розгорталися не так драматично? Та ні, думаю, він добре інав, яку величну трагедію бере за основу свого твору. І хоча мені інколи здавало­ся, що він перебирає міру з романтичним перебільшенням стосовно образів героїв, він досяг своєї мети. Прочитавши останній рядок, я довго не могла заснути. Пев­но, драматургічний талант Старицького позначився на емоційній атмосфері твору.

Але повернемося до наших фактів. Буває, письменники зраджують історич­ну достовірність заради якоїсь ідеї – найчастіше соціальної. Але Старицький був дуже зворушений героїчними вчинками захисників фортеці! Більшого патріотиз­му годі й бажати! Але просто змалювати все, як воно було, нецікаво. Це може зробити й історик, літописець (згадаймо козацькі літописи). Найбільший інтерес письменника, особливо письменника-реаліста, не обов’язково у подіях, що стали­ся насправді. Та й сутність реалізму полягає не в цьому. Реаліст полює передусім на речі характерні, типові. Тому й змальовує не те, що було, а те, що з великою вірогідністю могло б бути, і те, що дуже його цікавило.

Звичайно, героїчний захист Буші й сам по собі дав би щось душі читача. Але Старицькому хотілося розгорнути не тільки трагічний конфлікт братніх народів. Хотілося йому також зазирнути в людські душі. Про це свідчить історія поста­ті Антона Корецького, що кохав Олесю. Але чому б не уявити можливість таких стосунків саме в той час і саме в тому місці? і ось вам Антось, ось вам Олеся. Ось вам Катря, дружина хорунжого.

Мене найбільше зворушив образ Антося. Здається, він найреальніший, най­більш живий героіі в усьому романі. Живий – тому що суперечливий, а супереч­ливий – тому що живий. Його вчинки можна зрозуміти, йому можна співчувати. Особистість Антона Корецького має багато різних площин, але в основі лежить любов до Батьківщини, добро, чесність. Тому боляче бачити, як Олеся та її бать­ко вважають Антося зрадником їхні почуття викликані обуренням, розгубленіс­тю й горем: як, та це ж їхній Антось, він не міг так просто взяти й перекинутись на інший бік. І справді, спочатку герой може здатись слабкодухим, легковаж ним, байдужим до найближчих людей. Але, на мою думку, Антон сформувався як справжній патріот саме тоді, як дізнався таємницю свого роду. Він єдиний в усьо му романі наважився поставити питання, якого не терпить історія: “А що було б, якби?..” А якби польське панство не тонуло в постійних розбещених бенкетах? Якби не вчинило кривавий бенкет на теренах мало не цілої країни” Якби не ди­вилися поляки на своїх сусідів-українців із погордою, як на бруд? А що, якби він міг зробити крок до об’єднання? Він хоче чогось іншого, тоді як обидва табори хочуть війни, прагнуть довести якусь правду, якої самі не знають…

Серце Антося – це міст між двома країнами, між двома культурними одини цями, двома братськими народами. З одного боку, він любить Польщу, як не лю бить більше жоден поляк у романі: Антось любить серцем світлим і чистим, а сер­ця його прибічників отруєні жагою війни та здобичі, 3 іншого боку, він любить та поважає Україну. І для цих двох країн він бажав би зовсім іншої дійсності. Він бажав би, щоб батько Олесі не мав причини приховувати його, Антося, родовід. Щоб Олеся не мала причини цілитися в нього з гармати, труїти своє серце водно­час любов’ю й ненавистю, копати рівчаки в пороховому льоху, запрошувати його на останнє побачення…

Кульмінаційна розмова Олесі й Антося розставляє всі крапки над “і”. Вони обидва знають, що кохають одне одного й безмежно люблять батьківщину – ко­жен свою. Власне, вони нагадують мені Ромео й Джульєту. З тією лиш відмін­ністю, що після їхньої смерті Монтеккі й Капулетті, тобто Польща й Україна, не знаходять спільної мови.

Антось, звісно, ще хапається за соломинку – пропонує втекти і жити десь у невідомому прекрасному краю. Але й сам розуміє, що це мрія з тих, що тільки дражнять, але не здійснюються. Драма має завершитися трагедією, і Старицький майстерно виводить героїв на останню пряму, де вже немає підозр і сумнівів, тіль­ки безмежна любов.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Скорочено ОБЛОГА БУШІ – МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ (Стислий виклад) Ой напилися і сестри, і браття Кривавого пива край лугу, Та не дали ні себе, ні віри Святої ворогам на поругу! (Із народної думи ) Це було восени 1654 року – в самий розпал великої трагедії, що уготувало польське панство у спілці з прислужниками Лойоли, запаявшись на святиню...
  2. Ідея мужньої відданості Вітчизні в повісті Михайла Старицького “Облога Буші” Історія України рясніє трагічними сторінками, мужніми постатями, серед яких виділяються не тільки добре відомі знамениті постаті ватажків, а й не менш героїчні захисники свого краю, що їх ніхто на ймення не знав, але вони мужньо й самовіддано полягли в боротьбі за свободу. Саме таких героїв зобразив М. Старицький в історичній...
  3. Старицький “Облога Буші” (Скорочено) – Частина ІІ Ніч. Тихо й похмуро в Орисиній світлиці, що в закутній башті. Висока цівчата середина, обмежована товстелезними мурами; ділиться стінами нахрест; в одному з сегментів умістилась кімната, чудної форми, з високою стелею, яка закінчалась склепінням. (…) На ліжку, до подушки припавши лицем, Катря лежить непорушно; тільки часами ледве примітно здригаються плечі...
  4. Старицький “Облога Буші” (Скорочено) – Частина VIII Сивий, зовсім лисий дід стояв у бійниці рогової башти і пильно стежив старечими очима за боротьбою; біля його стояла бліда, зі зціпленими зубами, з божевільно уткнутим в пригород поглядом Катря; вона не почувала, де вона стоїть і що робиться навколо. Душа її, покинувши тіло, здавалось, тінню літала над пригородом, Шукаючи...
  5. Старицький “Облога Буші” (Скорочено) – Частина VII Під кам’яним склепінням на греблі, саме під яловим спуском, що мався на повідь, була порожня місцина, яка льохом тяглась і під млин; з цих льохів було вийстя одно під лотоками, і в них засіла Вернидубова ватага з десяти левенців запеклих і завзятих у січі, і з тридцяти охочих, ще не...
  6. Скорочено “Облога Буші” Старицького Це було в самий розпал великої трагедiї, що уготувало польське панство у спiлцi з прислужниками Лойоли, завзявшися на святиню українського духу, на його буття, – трагедiї, що охопила пожарищами всю Україну-Русь, пронизала серце в Польщi й пiд її руїнами закiнчилася. Це було тої доби, коли розпанахана Україна мусила у московського...
  7. Старицький “Облога Буші” (Скорочено) – Частина III Глуха ніч; проте у польськім обозі край намету коронного гетьмана Степана Потоцького жвавий клопіт і рух. Слуги з походнями нишпорять, бігають від мажі до мажі; випаковують і припаси, і начин всяке – куфи, барилки, пляшки; в обгорілій хатині приладнали кухарі з куховарством і край яскравого полум’я готують, печуть, рожні шкварять...
  8. “Ідея мужності, відданості Вітчизні у повісті М. Старицького “Облога Буші” і В історії України є багато трагічних сторінок і мужніх постатей, серед яких великий внесок у боротьбу за щастя рідного народу зробили не тільки знамениті і відомі народні герої, а не менш героїчні та сміливі захисники рідної землі, імена яких мало кому відомі, як мало кому відомі і їх подвиги....
  9. Функції картин природи у повісті Старицького “Оборона Буші” Українські автори завжди шанобливо ставилися до природи, вводячи її описи в свої твори. Розуміння того, що людське життя не віддільне від природи ми знаходимо і в повісті Михайла Старицького “Оборона Буші”. Особливо яскраво це видно в образі головної героїні – Орисі. Зовнішність, характер дівчини часто порівнюються з природними явищами. На...
  10. Образи та символи у повісті Старицького “Оборона Буші” Повість українського майстра слова Михайла Старицького “Оборона Буші” багата героїчними образами та символікою. Так як за основу твору було взято реальні події, то деякі образи є історичними, інші ж, хоч і вигадані, але вражають своєю правдоподібністю. Письменник талановито відтворив дух зображуваних подій часів національно-визвольної боротьби українців проти поляків. Особливо широко...
  11. Скорочено “Оборона Буші” Старицького 1654 рік. У подільському селі біля замку Буша збирається загін козаків, щоб виступити на заклик Хмельницького проти ляхів, які знущаються над українським людом. Матері, жінки, сестри, старі прощаються з рідними. Похід благословляють у церкві. Свиридиха, у якої від рук шляхти загинула вся сім’я, окрім одного онука, роздає зброю, інші –...
  12. Проблематика повісті Старицького “Оборона Буші” Повість талановитого українського автора Михайла Старицького “Оборона Буші” відзначається соціально важливою проблематикою, яка є й досі актуальною. У творі провідною проблемою є українсько-польська війна. Чому виникає ворожнеча між народами? Чи можлива соціальна справедливість? Ці питання виникають і по-своєму вирішуються в повісті. Головні персонажі змальовані Старицьким дуже романтично: вони молоді, палко...
  13. Аналіз повісті Старицького “Оборона Буші” “Оборона Буші” – перша повість Михайла Старицького, яка з’явилася у вдалий час підйому української літератури. Твір побудовано на реальних подіях. В кінці XVII століття на Поділлі задля затримання ворога тривала оборона міста-фортеці Буші. Мешканці містечка мужньо відбивали штурм польської армії, адже розуміли, що своїми діями вони дають час війську Хмельницького...
  14. Антимілітаристське спрямування повісті Старицького “Оборона Буші” Патріотизм як провідна ідея наявний у багатьох художніх творах. У повісті Михайла Старицького “Оборона Буші” розповідається про справжніх героїв, здатних на самопожертву. Сюжет твору будується на основі реальних подій часів національно-визвольної війни, коли Україна була змушена захищатися від агресії Польщі. В невеличкому подільському містечку Буші мешканці тримали оборону від польського...
  15. “Мої роздуми над прочитаним твором. М. Старицький. “Оборона Буші” Кили я почав читати історичний роман М. Старицького “Оборона Буші”, мені одразу ж спало на думку, що так міг починатися класичний драматичний твір. Перші сторінки роману дуже нагадували мені ремарки до справжньої п’єси. Такий же, як у п’єсах, теперішній час оповіді, такий же детальний опис декорацій, точний опис героїв і...
  16. ОБРАЗ КОЗАЦТВА В ІСТОРИЧНОМУ РОМАНІ П. КУЛІША “ЧОРНА РАДА” ОБРАЗ КОЗАЦТВА В ІСТОРИЧНОМУ РОМАНІ П. КУЛІША “ЧОРНА РАДА” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Історична основа роману. 2. Ідейне наповнення твору П. Куліша: А) бачення автором перебігу історичних подій; Б) позиція козацтва в зображуваних подіях. 3. Історичне минуле – повчання на майбутнє. Варіант 2 1. “Чорна рада” – перший...
  17. Осмислення проблеми митця і народу в історичному романі “Маруся Чурай” У 50-60-ті роки в літературі, кіно, живописі на повний голос заявило про себе багато талановитих митців, які повірили, що, нарешті скинувши пута сталінщини, можна осмислити національні цінності та ідеали, звернутися до історії України. Це покоління “шістдесятників”, яке несло в мистецтво високу духовність, нові ідеали. Серед них була і Ліна Василівна...
  18. Незнищеність духу українського народу в історичному романі “Маруся Чурай” Українська народна пісня то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість і смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу і натхнення. Полиньмо в сиві віки, доторкнемося серцем до золотих ключів людського генія – і нам уявляються ті першотвори, чиї автори хай і загубились у плині століть, але...
  19. Незнищеність духу українського народу в історичному романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Українська народна пісня то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість і смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу і натхнення. Полиньмо в сиві віки, доторкнемося серцем до золотих ключів людського генія – і нам уявляються ті першотвори, чиї автори хай і загубились у плині століть, але...
  20. Відтворення історичної долі України в роки Руїни в історичному романі “Чорна рада” Один із корифеїв української літератури, видатний письменник, ім’я якого несправедливо було виключене з історії української літератури, в своєму історичному романі “Чорна рада” показав нам два протилежних образи: Сомка і Брюховецького. Ними автор розкриває головний конфлікт, через який бачимо основну думку твору. Ці персонажі – українські гетьмани, які стоять по різні...
Драматизм в історичному романі “Облога Буші”
«
»