Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Доля Елізи Дулітл – новоявленої Галатеї

Доля Елізи Дулітл – новоявленої Галатеї

Доля Елізи Дулітл – це шлях від біди до біди. Бо вона бідна (зверніть увагу на корінь слова), походить з незаможної родини і в недобрий час запропонувала купити квіти джентльменові Пікерінгові. До того ж вона байстря, бо її талановитий батечко не повінчаний з її матусею, як і з наступними шістьма мачухами.
Про її дитинство не знаємо нічого, а про підлітковий вік знаємо небагато. Але ж що знаємо: її викинули з хати, щойно вона змогла самостійно заробляти. Неважко було дівчині збитися зі шляху, бо, як відомо з її слів, дещо про “вашого брата”

вона добре знає. Але в неї є віра в те, що вона “чесна дівчина”, що треба мріяти про місце у квіткарні, що “які у всіх почуття, такі й у мене” (тобто у неї).
Якось на вулиці вона почула про можливість навчитися говорити так, щоб бути гідною найвищого звання на планеті – “продавщиця квіткарні”.
У своєму найпишнішому вбранні на таксі в’їжджає вона у нову халепу, яку підготувало їй життя-гуморист.
Її зустрічають не з квітами (пробачте мені цей каламбур), господар жене її, домогосподарка пропонує забиратися, двоє джентльменів поводять себе, як несповна розуму… З її грошей сміються…
Власний батечко продає її за 5 фунтів…
Зрештою, здається, все владналося: її вчитимуть і навіть щось плататимуть, її вперше в житті вимили і замінили лахміття на просте, але красиве плаття… Так починається найбільше нещастя у її житті: вона була людиною, нехай з дна суспільства, тепер вона лабораторне звірятко, яке навчають задля експерименту, зовсім не думаючи про те, що з нею буде потім. Бо людина у суспільстві – це не тільки особа, а ще й її предки, рідні, оточення. Людину, якщо вона того хоче, можна навчити правильної вимови і манер, але чуже коло не сприйме її, а своє відцурається. Отже, не навчальне перевантаження, а майбутнє людини, яка втратила своє місце, непокоїть дівчину. День її перемоги – найтяжчий день у її житті: “Як низько я впала”, – скаже вона.
Так. Вона була “чесна дівчина” і продавала квіти, а тепер їй доводиться продавати себе, тобто йти заміж за розрахунком, бо іншого виходу вона не має: їй вже не місце серед тих людей, для яких вона була до експерименту своєю.
Чи звернули ви увагу, що складність її майбутнього розуміє місіс Пірс, а високочолим джентльменам, що грають з людиною, як з камінцем, підібраним на прогулянці, це не спадає на думку? З пояснень автора нам відомо, що вона стане дружиною Фреді Ейнсфорд Хілла, збіднілого аристократа. Він теж “випав” зі свого середовища, вони допоможуть одне одному вижити. Та чи було там кохання?
Пігмаліон одружився зі своєю Галатеєю. Хіггінс – ні, бо він мав справу не з нерозумним мармуром, а з живою людиною. Ця людина знала: “Які у всіх почуття, такі й у мене”. Всі люди мають самоповагу, і ніхто не прощає розтоптаного життя, хоча б його топтали і близькі люди.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Історія Елізи Дулітл Хоча, з іншого боку, історію Елізи Дулітл аж ніяк не можна сприймати як різдвяну казку – нічого головній героїні не падало з неба, їй доводилося досягати усього самій. Можна стверджувати, що, незважаючи на сприятливі умови (одразу два “Пігмаліони”!), усьому тому, чого вона досягла в житті, Еліза має завдячувати передусім собі...
  2. Образ Елізи Дулітл Принципово новим для характеристики образу героїні стає її поява в четвертій дії п’єси. Тут – вперше! – увага загострюється не на її зовнішньому вигляді, не на поведінці, а на внутрішньому світові, душевних переживаннях. Ось якою ми бачимо Елізу: “Еліза відчиняє двері й, осіяна світлом з холу, постає в дорогих прикрасах...
  3. Яким я уявляю собі майбутнє Елізи Дулітл Пігмаліон П’єса Бернарда Шоу “Пігмаліон” була написана у 1913 році, невдовзі перед початком першої світової війни, за мотивами міфа про скульптора Пігмаліона, який, створивши статую прекрасної Галатеї, закохався в неї до нестями й силою свого кохання за допомогою богині Афродіти зумів вдихнути в неї життя. Закінчується цей давньогрецький міф щасливим союзом...
  4. Варіант композиційного аналізу образу Елізи Дулітл На сучасному етапі розвитку викладання української й зарубіжної літератур у школі композиційний аналіз, основи якого були викладені ще М. О. Рибниковою в роботі “З питань композиції” (1924 р.), набуває значного поширення як серед учених-методистів, так і серед учителів-практиків. Уміло використаний, композиційний аналіз дає змогу глибше проникнути в єдність форми й...
  5. Аналіз образу Елізи Дулітл З огляду на композицію твору, “з’ява” Елізи, що передує її першому “перетворенню”, не так контрастує з уже відомим про героїню, як поглиблює наші попередні уявлення про неї. З допомогою ремарки Шоу свідомо ускладнює образ, додає йому нових психологічних рис, у певному плані підготовлюючи тим самим насправді контрастне перетворення (поки що...
  6. Доля Елізи Дуліттл (за п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон”) Перший, довоєнний період творчості видатного англійського драматурга Бернарда Шоу завершується п’єсою “Пігмаліон”, сюжет якої взято з відомого античного міфу про великого скульптора Пігмаліона, що виліпив статую цілковитої краси. Палко закоханий у своє створіння, Пігмаліон силою свого почуття зміг вдихнути в Галатею життя, і міф закінчується їх щасливим союзом. За Шоу,...
  7. Історія Пігмаліона та Галатеї без “хеппі енд” Комедія Шоу має двох головних героїв – Пігмаліона Хігінса та Галатею Елізу. Вони зустрічаються – звичайно ж, раптово, – ще у першій дії п’єси, що являє собою хрестоматійний приклад експозиції. Під портиком церкви ховаються від зливи мешканці Лондона. Потоків дощу не помічає лише чоловік із записником: він швидко робить якісь...
  8. Минуле, сьогодення й майбутнє Елізи Дуліттл Шкільний твір По п’єсі Б. Шоу “Пігмаліон”. Джордж Бернард Шоу – найбільший англійський драматург кінця XІX – початку XX століття. Йому вдалося вивести англійську драму з ідейного й художнього тупика, характерного для 60-70-х років XІX в. Він додав їй соціальну гостроту, проблемний характер і блискучу сатирично-парадоксальну форму. Серед численних п’єс,...
  9. Динамізм образу Елізи Дуліттл (за комедією Б. Шоу “Пігмаліон”) Образ Елізи Дуліттл у комедії Б. Шоу “Пігмаліон” подано у розвитку. На початку твору це невпевнена у собі бідна квіткарка, яку лякає все, що відбувається навколо: дивний громадянин, що записує її слова. Власне сама п’єса має оригінальну форму. Важливу роль для розуміння концепції автора відіграють передмова і післямова. У передмові...
  10. Шлях Елайзи Дулітл від нвітнарки-кокні до “чарівної леді” Твір за комедією Дж. Б. Шоу “Пігмаліон”. Усім нам з дитинства добре відома казка про чарівне перетворення Попелюшки на прекрасну принцесу. У п’єсі Б. Шоу “Пігмаліон” з героїнею також відбувається чудесна метаморфоза, щоправда не за допомогою чарівної палички феї, а завдяки таланту вченого, природній обдарованості дівчини, наполегливій праці обох і...
  11. Минуле, сучасне і майбутнє Елізи Дуліттл (за п’єсою Бернарда Шоу “Пігмаліон”) БЕРНАРД ШОУ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ БЕРНАРД ШОУ Минуле, сучасне і майбутнє Елізи Дуліттл (за п’єсою Бернарда Шоу “Пігмаліон”) Джордж Бернард Шоу – найвидатніший англійський драматург кінця XIX – початку XX століття. Йому вдалося вивести англійську драму з ідейного і художнього тупика, характерного для 60- 70-х років XIX століття. Він додав їй...
  12. Доля людини епохи війн і революцій у романі Василя Гроссмана “Життя і доля” Василь Семенович Гроссман зобразив у романі “Життя і доля” Велику Вітчизняну війну як подію історії, що вирішує долю не тільки Росії, але й усього світу. Письменник зумів відбити в цьому добутку героїзм людей на війні, боротьбу зі злочинами фашистів, а також повну правду про події, що відбувалися тоді, усередині країни:...
  13. Доля російської людини в роки війни (за оповіданням М. Шолохова “Доля людний”) У М. В. Ісаковського є вірш: Враги сожгли родную хату, Сгубили всю его семью. Куда ж теперь идти солдату, Кому нести печаль свою? Дуже схожу на цю сімейну трагедію почув М. Шолохов у перший післявоєнний рік. Одного разу біля річкової переправи письменник зустрів чоловіка з хлопчиком. Вони закурили, розговорилися. 1...
  14. Трагічна доля людини… (за оповіданням М. Шолохова “Доля людини”) Майже сімдесят років минуло відтоді, як закінчилася одна з найстрашніших воєн в історії людства – Друга світова війна. Але кожен раз гортаючи сторінки книг про війну, ми занурюємося в атмосферу людських страждань, болю й жа­ху. Цього не можна уникнути і залишитися байдужим тут теж не можна. Оповідання М. Шолохова “Доля...
  15. “Доля людини у Другій світовій війні” за оповіданням М. Шолохова “Доля людини” Звертаючись до розповіді М. Шолохова “Доля людини”, в першу чергу, слід зазначити, що в цьому творі письменник через долю конкретного героя показує життя багатьох народів – долю Радянського Союзу в епоху Великої Вітчизняної війни. У той же час, “Доля людини” не просто розповідь про військові події, але, звичайно ж, і...
  16. Доля мови – то доля нації Віками був гноблений наш народ, неймовірних знущань зазнала і наша мова. Проте в усі часи мали українці духовних проводирів, які своїм словом пробуджували національну свідомість народу. Глибоко в душу западають такі пристрасні слова Дмитра Павличка: Ти зрікся мови рідної. Ганьба Тебе зустріне на шляху вузькому… Впаде на тебе, наче сніг,...
  17. Лихоліття війни та доля людини (за твором “Доля людини”) Оповідання Михайла Шолохова “Доля людини” присвячене темі Вітчизняної війни, зокрема долі людини, яка пережила це лихоліття. Композиція твору виконує певну настанову: автор робить короткий вступ, розповідаючи про те, як він зустрівся зі своїм героєм, як вони розговорилися, і завершує описом своїх вражень від почутого. Таким чином, кожний читач ніби особисто...
  18. Добро – вища сила (По оповіданню М. А. Шолохова “Доля людини”) Доля Андрія Соколова, Невигадане горе. Доброта, сила, витривалість російської людини. Щирий героїзм Андрія. Оповідання Михайла Олександровича Шолохова “Доля людини” нікого не може залишити байдужим. У добутку освітлені реальні події Автор особисто розмовляв з Андрієм Соколовим, тому як не можна краще розуміє його. Під час Великої Вітчизняної війни радянським людям довелося...
  19. Фольклорні елементи поетики в оповіданні “Доля людини” Фольклорні елементи поетики “Долі людини” зовні мотивовані тим, що Соколов – виходець із трудового народу – носій його свідомості. Але їх “густота”, частота, а головне – разножанровость перетворюють його приватний, особистий голос у голос усього народу. У його оповіданні виражається народне відношення до праці, сім’ї, чужому горю, полону, зрадництву, батьківщині,...
  20. “Композиція оповідання М. Шолохова “Доля людини” Композиція оповідання М. Шолохова “Доля людини” достатньо проста, але в той же час весь твір пронизаний глибокими переживаннями та іншими людськими почуттями, дуже яскраво і реально зображеними письменником. Головний герой оповідання – Андрій Соколов. Цій людині нелегко довелося в житті, яке припало на роки Великої Вітчизняної війни. Андрій пішов на...
Доля Елізи Дулітл – новоявленої Галатеї
«
»