Дивак і фантазер Мюнхаузен (за твором Распе “Дивовижні пригоди, подорожі і бойові подвиги барона Мюнхаузена”)

– Бароне, а як же Ви утрималися на розпеченому ядрі?

– Шановний Мюнхаузене, чи не заважала Вам альтанка з вербових гілок скакати на коні?

– Чи не шкода Вам було лисицю, яку Ви вигнали з власної шкури?

…Я бачу, як він посміхається у вуса і тут же знаходить влучну й дотепну відповідь. Ну зовсім, як Дмитро або Олег, що грають біля дошки цю роль, перевтілюючись у славетного барона. Вони переказують найулюбленіший епізод і відбиваються від

Безлічі запитань шаленіючих п’ятикласників.

– Так я ж найсильніша (найспритніша,

найвинахідливіша, найрозумніша) людина на землі! – “барони Мюнхаузени” не віддають позицій і йдуть зі сцени під оплески з “відмінно з плюсом” у щоденнику.

Вражає, що ніхто з класу, навіть ознайомившись із передмовою до видання “Пригод барона Мюнхаузена” і знаючи, що сучасники брали під сумнів історії барона, не наважився назвати його звичайнісіньким брехуном. Чудово виконуючи ролі Мюнхаузена і слухачів-співрозмовників, мої однокласники, які стільки вже наслухались про відкриття всіляких див, відразу ж приймають правила гри!

Я вважаю, баронові було б приємно почути своїх захисників:

Він не бреше, він вигадує!

– Це ж цілком безкорисливо, а людям смішно й розважає!

– У Мюнхаузена просто добре розвинена фантазія!

А Світлана, що теж напросилася на роль барона, відповідаючи на якесь дуже причепливе запитання, гідно вийшла із скрути:

– Все може бути, бо в такий час, коли війна й тяжке становище, людина мобілізує усі сили.

…Може, перші неймовірні історії барон Мюнхаузен і почав розповідати саме тоді, у російсько-турецьку кампанію, коли не вистачало куль – так хоч шомполом стріляй, коли дуже хотілося свіжого м’яса, а про компот забули й думати, коли, втомлений, засинав, де стояв, і дійсно міг не почути, як розтанув сніг, що вкривав цілком дзвінницю. Може, тоді його розповіді про пригоди були теж свого роду зброєю, що підносила настрій, давала змогу повірити в себе, у надзвичайні власні сили й здібності, нарешті – вижити.

Взагалі, людям завжди потрібний добрий настрій та почуття гумору, тому так гарно, що серед нас трапляються диваки й фантазери, а насправді – найсильніші, найрозумніші, найправдивіші на землі люди!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Дивак і фантазер Мюнхаузен (за твором Распе “Дивовижні пригоди, подорожі і бойові подвиги барона Мюнхаузена”)