ДИВА В ПРИРОДІ. ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО ХТО ЦЕ ТАКИЙ
Мета: ознайомити учнів із творчістю Юрія Старостенка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність співпереживати; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Звуконаслідувальна вправа. Гра “Що як звучить?”
Жук літає угорі і дзижчить… (жу-жу-жу).
Вуж сховався у норі і шипить… (шу-шу-шу).
Шелестить трава… (ша-ша-ша).
Пилка дзенькає…
Краплі падають… (дзень-дзень-дзень).
Повний звуків день.
2. Робота над скоромовкою. Гра “Дощик”
Діти читають хором:
– накрапає дощ (тихо);
– дощ пускається сильніше (голосніше);
– злива (голосно);
– дощ слабшає (тихіше);
– дощ припинився (читання припиняється).
Рак від берега задкує,
Рибка лин над ним кепкує.
– Рак забрів в очерети,
Річку думав перейти.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
– Що нового ви дізналися про горобців?
– Які звуки видає горобчик, погрожуючи ворогові?
– Доведіть словами тексту, що
– У якому з текстів про горобців розкрито характер цієї пташки, а в якому подані наукові відомості про неї? Обгрунтуйте свою відповідь.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з оповіданнями українських письменників.
Наш урок присвячений творчості Юрія Семеновича Старостенка.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка (додаток)
– Народився Юрій Семенович Старостенко 13 червня 1923 р. в місті Забєлишине в Білорусії. Батько його був фельдшером, а мати – медсестрою. Юрко мало не щодня навідувався до лісу, милувався його красою і непомітно для себе переймався глибокою любов’ю до рідної природи…
1934 р. родина Старостенків переїхала до нової столиці України – Києва. Краса зустріла його і тут. Скільки близького, спорідненого до білоруської природи побачив хлопець у цьому краї, і скільки нового, небаченого потрапило в око пильного природолюба! Тут закінчив Юрій десятирічку, якраз напередодні війни з гітлерівцями. Першим бажанням випускника було кинутись у бій з ворогом. Та замість фронту його направили разом з іншими ровесниками в Донецьку область на жнива. Працювали хлопці до знемоги і зібрали все, до останньої зернини.
Але восени 1954 р., коли Юрію Старостенкові виповнилося всього тридцять літ, його спіткало непоправне горе – він тяжко захворів.
Довгими безсонними ночами згадувалось життя, наповнене багатьма незабутніми подіями, марились білоруські бори, українські ліси – в пам’яті, виявляється, не згасли малюнки природи. То чому б не розповісти про все це людям? А тут ще й знайомство нещодавно сталося на пташиному базарі – з письменником Олександром Копиленком.
Знову попливли довгі безсонні ночі, але вже не тільки в спогадах, а й у натхненній творчій праці над аркушами паперу…
І ось 1958 р. з’явилося друком перше оповідання Ю. Старостенка про природу Карпат “Рідні гори”. А наступного року вийшла у світ перша книжка його природничих оповідань “Ловись, рибко!”.
Твори письменника лаконічні та щирі. Автор часто вдається до персоніфікації – надає явищам природи, тваринам та рослинам людських властивостей. Письменник любив повторювати: “Коли я пишу для дітей про нашу прекрасну природу, я відчуваю, що знайшов своє місце в житті”.
Фізкультхвилинка
Кря-кря-кря – танцюють каченята.
Няв-няв-няв – ходять кошенята.
Ква-ква-ква – скачуть жабенята.
Хрю-хрю-хрю – шукають поросята.
Гав-гав-гав – сідають собачата.
Кар-кар-кар – літають вороненята.
Все-все-все – закінчили малята.
2. Опрацювання оповідання Юрія Старостенка “Хто це такий?” (с. 132)
1) Робота над загадкою.
– Буркотливий, вайлуватий
В лісі ходить звір патлатий,
Одягнувши кожушину,
Мед шукає і малину. (Ведмідь)
2) Гра “Рибки”.
Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.
– Чи впізнали ви головного героя оповідання?
3) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів у парах одне одному
Жвакає | Задерло |
Опудало | Байдуже |
Пооб’їдав | Похилиться |
Перемовляються | Скидається |
– Прочитайте всі дієслова. Поясніть значення слова жвакає.
Жвакати – пережовувати їжу, створюючи відповідні звуки.
4) Повторне читання оповідання учнями вголос.
– Що трапилося з ведмедем?
– Визначте тему твору (про що в ньому йдеться).
5) Гра “Доведи, що…”.
– Знайдіть і прочитайте рядки з тексту, які доводять що:
…Ведмідь багато їсть восени.
…Звіру важко дістати ягоди.
6) Робота в групах. Гра “Хто швидше?”.
1-ша група – дібрати з тексту 5 дієслів; 2-га група – дібрати з тексту 5 іменників.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– З творчістю якого письменника ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
– Чи хотіли б ви прочитати інші його твори?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказати зміст оповідання від імені Мишка.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)