ДИВА В ПРИРОДІ. ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО І ТРАПИТЬСЯ Ж ТАКЕ
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; навчати уявляти написані картини, розмірковувати над текстом; розвивати уяву, асоціативне мислення, мовне чуття; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Прочитай, поміркуй! вислови своє ставлення до прочитаного!
БДЖІЛКА
Чого це над квітками
Схилилась дітвора? –
Малим цікаво знати,
Як бджілка мед збира!
А бджілка все кружляє,
Неначе каже нам:
– Жу-жу, жу-жу, малята,
Я меду
І забавляться з вами
Не маю я часу:
Солодку краплю меду
У вулик понесу!
Г. Бойко
2. Гра “Плутанка”
– Переставте склади так, щоб утворилося слово. З кожної групи вилучте “зайве” слово.
Би-ку-ки | Ро-на-во | Ша-ми |
Ка-ляль | Луб-го | Рах-хов |
Жа-ме-вед | Ця-ли-гор | Па-мав |
Ник-ко | Ро-бець-го | Цюк-па |
Га-дзи | Тел-дя | Ка-біл |
Ля-те | Ля-бу-ци | Тка-щі |
III.
Гра “Обличчям до обличчя”
Учні в парах повертаються одне до одного і переказують зміст оповідання “Хто це такий?” від імені Мишка.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Гра “Упізнай героя”
– Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав.
А як впав глибокий сніг,
Позіхнув і спати ліг.
Бачив чи не бачив сни,
А проспав аж до весни. (Ведмідь)
– Що ви знаєте про ведмедя?
– Як називає його Юрій Старостенко в своєму оповіданні “Хто це такий?”?
– В яку пору року ми зустрілися з Мишком?
– До чого він готувався?
– Сьогодні на уроці ми дізнаємося про нові пригоди Мишка.
Фізкультхвилинка
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання оповідання Юрія Старостенка “І трапиться ж таке…” (с. 132-133)
1) Гра “Рибки”. Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.
– Якої картини ви уявляли, читаючи оповідання?
– Назвіть його головних персонажів.
Фізкультхвилинка
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів “буксиром” за вчителем, потім – у парі одне одному
Барліг | П’ятами |
Ненажера | Ведмідь |
Пискляткам | М’якенької |
Пообскубував | Погрожували |
– Прочитайте іменники; дієслова, прикметник.
– Прочитайте слова, у яких звуків більше, ніж букв. (П’ятами, м’якенької)
3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання оповідання.
– З якою інтонацією будете читати оповідання?
– Чиї слова прочитаєте злякано? Чиї – з обуренням? Чиї – впевнено, голосно?
4) Виразне читання оповідання учнями.
5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
– Як автор пише про наближення зими?
– Поясніть вислів купалися за лісом сірі хмари.
– До чого закликали звірі Мишка?
– Чому він не поспішав тікати?
– Яка пригода трапилася з Мишком?
– Хто йому допомагав?
– Визначте тему оповідання.
– Знайдіть у тексті слова, що наслідують звуки природи?
– З якою метою автор використав їх?
– Поміркуйте, чим оповідання Юрія Старостенка подібні до казки, а чим – відрізняються від неї?
– Що письменник розповів про клопоти ведмедя?
2. Цікаво знати!
У індіанців є повір’я, що ведмеді є людською расою. І свої переконання вони підтверджують тим, що у них по п’ять пальців на лапах, всі представники їх роду мають загальні характерні особливості, а також ведмеді можуть ходити і бігати на двох лапах і у них псуються зуби від солодкого, як і в людини. За своєю психологією ведмеді найбільше схожі на людину. У ведмедя універсальна система травлення, яка пристосована до перетравлювання їжі як рослинного, так і тваринного походження. Як відомо, ведмеді взимку впадають у сплячку, і вона триває від 75 до 195 днів на рік.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
– Що нового ви дізналися?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Скласти оповідання “Зустріч Мишка із сорокою навесні”.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)