Декамерон характеристика образа Государя

Схожі твори:

1. Декамерон характеристика образу Государя Государ – один з центральних персонажів книги, виступає, як правило, в позитивному світлі, ілюструючи своєю поведінкою яку-небудь з основних соціальних доброчесностей. Розсудливість і розсудливість проявляє лавгобардский король Агилульф : коли невідомий хитрістю опановує його дружину, король припиняє розшуки, розуміючи, що задоволення від помсти не покриває ганьби розголосу(сюжет, використаний в одній...
2. Государ характеристика образа Государя Государ – головний предмет міркування Макиавелли й центральний політичний образ, створений їм у трактаті. Попередньо розглянувши, які бувають типи держав (“республіки або керовані єдиновладно”, гл. І), давши історичні приклади їхніх різних варіантів, Макиавеллипереходит до проблеми політичної влади й насамперед тих умов, які дозволяють неї завоювати, а завоювавши, удержати. Починаючи із...
3. Декамерон характеристика образів Ченців Ченці – одні з найбільш популярних персонажів збірки. Дещо лунає їх узагальнена характеристика, де підкреслюється їх дурість, похіть і пожадливість, лицемірство, схильність до розкоші і зніженості. У сюжетах присвячених їм новел чаші всього обіграється їх любострастя: М. Приводить молоденьку поселянку в келію, де його застає абат, який також не може...
4. Декамерон характеристика образів Оповідачів і оповідачок новел Оповідачі і оповідачки новел – троє молодих людей(Памфило, Филострато, Дионео) і сім пані(Пампинея, Фьям-метта, Филомена, Емілія, Лауретта, Нейфила, Элисса), які, зустрівшись у флорентійській церкві Санта Марія Новела, вирішують віддалитися з охопленої чумою Флоренції(час дії – 1348 р., сумно прославлений страшною чумною пошестю) в заміський маєток. Зустріч відбувається у вівторок, в...
5. Характеристика образа Медея в трагедіях Еврипида Медея – центральний персонаж однойменної трагедії. Дія драми відбувається в Коринфі, де М. зі своїм чоловіком Ясоном і двома дітьми перебуває у вигнанні після вбивства фессалийского пануючи Пелия. Основою сюжету є помста Медеи Ясону, що залишив неї заради одруження з дочкою коринфского пануючи Креонта. М. грозить жорстоко помститися кривдникам. Побоюючись...
6. Тристан і Ізольда характеристика образа Тристана Тристан – головний герой сказань про Тристане й Ізольду, син короля Ривалена (у деяких версіях Мелиадук, Канелангрес) і принцеси Бланшефлер (Белиабель, Блансебиль). Батько Т. гине в сутичці з ворогом, а мати – у родових борошнах. Умираючи, вона просить назвати новонародженої дитини Тристаном від французького trіste, т. е. “смутний”, тому що...
7. Три мушкетери характеристика образа кардинала Ришелье Ришелье, кардинал – перший міністр, що володіє фактично необмеженою владою навіть над королем Людовиком XІІІ, так чи інакше бере участь у всіх подіях, що відбуваються у романі, і плетущий хитромудрі інтриги, спрямовані головним чином проти королеви Ганни Австрійської. Р. персоніфікує собою головну конфронтуючим мушкетерам силу, з якої вони, однак, справляються,...
8. Тристан і Ізольда характеристика образа Марка Марко, король – персонаж сюжету про Тристане й Ізольду, дядько Тристана (брат його матері) і чоловік Ізольди Білявої. М. – правитель Корнуельса (іноді його столицею називається Тинтажель, іноді – Лондон). У Тинтажеле протікає дія ряду лицарських романів. Один раз до берегів королівства, де править Марко, пристає корабель норвезьких купців. Вони...
9. Людина-Невидимка характеристика образа Гриффина Гриффин – дивний незнайомець (“він був закутаний з голови до п’ят, а широкі криси фетрового капелюха приховували всі еголицо”) з невеликим багажем, що складається із двох валіз, заповнених паперами, книгами й загадковими посудинами, з’являється в будинку миссис Хол. Власницю будинку для постояльців він залучає готовністю надовго затриматися й пристойно платити....
10. Війна й мир характеристика образа Курагиной елени ВІЙНА Й МИР (Роман, 1863-1867; отд. изд. 1867-1869) Курагина елен – дочка князя Василя, а потім дружина Пьера Безухова. Блискуча петербурзька красуня з ” посмішкою, що незмінюється,”, білими повними плечима, глянсуватими волоссями й прекрасним станом. У ній не було помітно кокетства, начебто їй совісно було “за свою безсумнівно й занадто...
11. Безприданниця характеристика образа Паратова Сергія Сергійовича Паратов Сергій Сергійович – “блискучий пан, із судохозяев, років за 30”. Незважаючи на вироблене враження, П. насправді персонаж набагато більше примітивний, чим Лариса й Карандишев. Цей герой тісно пов’язаний з типом шикарних марнотратників життя, красенів чоловіків, бар, що виявляються у фіналі шукачами приданого, претендентами на руки богатих купчих, чиє жагуче...
12. Перетворення характеристика образа Замза Грегора Замза Грегор – головний герой новели. Прокинувшись після неспокійного сну, молодий комівояжер виявляє, що перетворився в комаха. “Лежачи на панцирно-твердій спині, він бачив… своїми коричневими, опуклими, розділеними дугоподібними лусочками живіт… ” Г. намагається не дивуватися случившемуся. Перетворення він уважає результатом утоми й нездужання. Вирішивши для початку піднятися з постелі, одягтися,...
13. Сид характеристика образа Сида Сид – героїчне прізвисько, дане поваленими їм маврами донові Родриго й ставшее назвою першої трагедії французького классицистического театру. Арабське слово “сид” означає “пан”. У розвитку сюжету два вчинки Р. є ключовими: помста за батька, ображеного графом Гормасом, і переможний бій з маврами. Вони визначають не тільки характер взаємин героїв трагедії,...
14. Капітанська Дочка характеристика образа Пугачов (Пугач, Емелька) КАПІТАНСЬКА ДОЧКА (Повість, 19 окт. 1836) Пугачов (Пугач, Емелька)- новий тип героя російської прози, вождь антидворянського повстання, літературний “двійник” реального Омеляна Пугачова, зображеного в пушкінській хроніці “Історія пугачевского бунту” (1836). “Той” Пугачов – безглуздо твердий, як усякий кривавий вождь збожеволілої стихії, і тільки. Образ “великого государя” “Капітанської дочки” багатогранний: П....
15. Горе від розуму характеристика образа Чацкий Олександр Андреич Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності й лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного...
16. Образ государя в байках Крилова Головне ж, у чому виявилася оригінальність Крилова при розробці теми, що хвилювала й Державіна, і Радищева, – це образ государя. Втіленням державного ідеалу Державіна з’являється мудра й діяльна правителька, що на троні залишається людиною, тобто проявляє “поблажливість до людських слабостей і недоліків, відсутність морального ригоризму”. У Радищева правитель, осліплений владою,...
17. Після балу характеристика образа Івана Васильовича ПІСЛЯ БАЛУ (Оповідання, 1911) Іван Васильович – головний герой, оповідач. Його оповідання переносить слухачів в обстановку російського провінційного міста 1840-х рр. У той час И. В. учився в університеті, ні в яких кружках не брав участь, а просто жив, “як властиво молодості”. Один раз трапилося йому бути “в останній день...
18. Гризельда – героїня однієї з новел книги італійського письменника Джованні Боккаччо “Декамерон” Гризельда – героїня однієї з новел книги італійського письменника Джованні Боккаччо “Декамерон” (1350-1353), 10-а новела 10-го дня. Піддані вмовляють маркіза Салуццкого одружитися. Маркіз, оголосивши, що знайде собі наречену сам, одружується на дочці селянина – Г. Вона народжує йому двох дітей; маркіз змушує її думати, що він убив їх. Потім він...
19. Характеристика образа Лизавета Іванівна Образ Л. И. поміщений у сюжетне кільце; від початку до кінця рє життя робить зворот навколо осі; соціальний сценарій залишається колишнім – міняються лише виконавиці ролей; люди переміщаються з одних “клітинок” в інші – як карти на ломберному столі. Є чи в цьому переміщенні закономірність, зумовленість – до кінця неясно;...
20. Страшна помста характеристика образа Чаклун (батько, брат Копрян, Антихрист) СТРАШНА ПОМСТА Повість (1832) Чаклун (батько, брат Копрян, Антихрист) – герой, що з’єднав у собі негативні риси всіх негативних персонажів циклу “Вечорів”. Чаклун – перша гоголівська спроба зобразити Антихриста. У цій спробі Гоголь опирався на новелістичний досвід німецьких романтиків (алхімік в “Келиху” Л. Тику, дітовбивець у його ж “Чарах любові”)...