Цікаві постаті минулого (твір-розповідь)
Тисячоліття розвитку нашої цивілізації принесли людям багато доброго і злого, геніальні здобутки людського розуму та таланту і водночас багато безглуздих та кривавих воєн… Годі й перелічити важливі події минулого. Не легше перелічити й видатних людей, які зробили свій внесок у розвиток людства і яким ми також чимось завдячуємо…
Я хотів би розповісти про цікаву людину і видатного філософа, який мешкав багато сторіч тому. Це філософ Діоген. Усі ми щось чули про нього… Його філософія була досить дивною, багато в чому він мислив надто
Діоген народився у 412 році до н. є. у невеличкому містечку Синопа на березі Чорного моря (виходить, недалеко від нас!). Спочатку він думав займатися родинною справою разом із батьком, але швидко зрозумів, що це не є його покликанням, бо з дитинства він багато розмірковував над життям і виробив досить радикальні, а проте оригінальні погляди на навколишній світ… Тож Діоген став філософом. Те, що він жив у діжці, відомо більшості. Але не всі можуть добре пояснити,
Основою філософії Діогена була відмова від земних благ, від усього матеріального, приземленого. Він вважав, що енергія, витрачена на задоволення якихось потреб, окрім необхідних для життя безпосередньо, є даремно витраченою енергією, тож філософ намагався зробити своє життя якомога простішим, а свої потреби зменшити до мінімуму. Мені дуже сподобалося те, що такі погляди не зробили Діогена закритою холодною людиною, відлюдником… Він жив серед людей, а свою мудрість передавав їм, він завжди мав гарний настрій і був справжнім оптимістом! Люди любили його, хоча його слова часто були досить гострими, а міркування, можливо, в чомусь і образливими. Відомо, що Діоген ходив удень із ліхтарем та гукав на весь голос: “Шукаю людину! Шукаю люди ну!” – так він хотів показати, що люди потонули у буденності, у гонитві за матеріальним та минущим, що вони потрапили у справжній полон, забувши про вічні цінності, духовність та простоту, забули свою справжню сутність. Насправді, думка, що влада, гроші, залежність від інших людей позбавляють особистість свободи, – є чи не провідною думкою філософії Діогена. До нього приходило багато заможних людей, які пропонували великі гроші за те, щоб Діоген навчив їх своєї мудрості, простіше кажучи, вони хотіли стати його учнями. Але Діоген усім відмовляв, не брав грошей і повертався до своєї діжки…
Відомо навіть, що одного сонячного прекрасного дня Діоген розмовляв із самим Олександром Македонським. Македонський був вражений мудрістю Діогена, тож сказав: “Проси в мене, що хочеш”. На що Діоген, не роздумуючи, відповів: “Не закривай мені сонячні промені, будь ласка, бо я загоряю”.
Відомий також випадок, коли Діоген розповідав свої теорії на одній з ринкових площ міста, але ніхто його не слухав, усі бігли у своїх справах. Тому філософ почав верещати по-пташиному. Навколо нього швидко утворився натовп, люди розглядали його із подивом. Тоді Діоген висміяв людей через те, що заради дрібниці вони збираються сотнями, а заради серйозних речей – навіть кроку не стишать!
Ми не знаємо точно, як і коли помер Діоген, відомо тільки, що він прожив близько вісімдесяти років. Невідомо також і місце, де його поховано. Діоген не залишив жодної філософської праці, але його теорія та багато легенд про його життя дійшли до нас в усній формі та у роботах його послідовників. Напевне, його філософія була-таки чогось варта, коли вона витримала випробування часом, пройшла крізь різні епохи і все ще залишилася цікавою нам з вами, людям XXI сторіччя.
Я по-справжньому захоплююсь Діогеном як особистістю та його теоріями. Звісно, я не планую переселятися у діжку, але, як на мене, багатьом із нас було б корисно згадати, що не гроші та влада роблять людину людиною, а простота у буденному житті найчастіше – шлях до гармонії та духовного розвитку…
(2 votes, average: 3.50 out of 5)