ЧУДЕСА, ЩО МЕШКАЮТЬ У МІФІ – Міф про виникнення світу в різних народів
Уроки зарубіжної літератури 6 клас
Урок З
ЧУДЕСА, ЩО МЕШКАЮТЬ У МІФІ
Тема: Міф про виникнення світу в різних народів.
Чудеса, що мешкають у міфі, перевершують усякі чудесності казки і завше постачають їй матеріал чудесності.
Аза Тахо-Годі
Тільки богам відкрите визначення доль.
Єгипетський вислів
Мета: розкрити поняття про міф, його різновиди, історію розвитку, міфологію; презентувати міфи різних народів про створення світу; удосконалювати вміння працювати з опорно-логічними схемами; розвивати образне мислення
Обладнання та матеріали: карта світу, виставка книг про міфи народів світу, ілюстрації до міфів.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
1. Вступне слово вчителя.
Матеріал для вступного слова вчителя.
Вранці, коли люди прокидаються, світить сонце, а коли доїм, завершується і настає темрява, на небосхилі з’являється місяці, та зорі. І так було завжди. У давнину, коли ще тільки зароджувалися наукові знання, люди намагалися пояснити схід і захід сонця, повені, землетруси,
Приміром, африканські племена бушменів-сан, спостерігаючи схід сонця, пояснювали це явище так. Жив на світі чоловік – вогонь. Його голова випромінювала сяйво. Під час полювання плем’я виставляло його наперед, щоб він освітлював шлях та відлякував хижих звірів. Але за це після вдалого полювання він забирав собі найкращу частину здобичі. Тоді люди вбили його, відрізали голову й закинули її на небо. Кожного дня вона пропливає небом, тому що шукає своє тіло.
А от у корейців про те ж явище інше сказання. Колись на світі жили три сестри: Хесун, Тальсун, Пельсун. Одного разу за ними погнався тигр, і вони, рятуючись від хижака, по мотузці піднялися на небо. Хесун стала сонцем, Тальсун місяцем, а Пельсун – зорями.
Про виникнення сонця і зорі давні австралійці могли б розповісти таке. Жила на світі дівчинка. Одного разу вона по дереву піднялася на небо і стала сонцем. Зірки теж спочатку були дівчатами. Але за те, що вони не слухалися старших, їх перетворили на каміння і жбурнули в небо, де вони стали зорями.
Ті ж австралійці вважали, що птахи й тварини походять від людей: крук – від людини – крука, кенгуру – від людини – кенгуру; а індіанці вірили, що перші люди виросли на дереві, або вилупились із яєць, або походять від ведмедя.
2. Оголошення теми уроку.
3. Робота з епіграфами.
4. Читання статті підручника (с. 8-10) “Про що розповідають давні міфи”.
5. Складання опорної схеми “Ознаки міфу”
6. Робота з поняттями “обряд”, “ритуал” (с. 9 підручника).
За прадавніх часів люди потерпали від злив, громовиць, землетрусів, вивержень вулканів, повенів тощо, але не могли пояснити їх виникнення, тому і з’являвся страх перед силами природи. Мабуть, так виникла думка про те, що хтось керує цими явищами і за щось насилає їх на людей. Так у людській свідомості виникли боги… Те, що лякало людей, пояснювалося гнівом богів, але люди помітили, що боги до них можуть бути ласкавими… Мабуть, тоді народилася думка про замилостивлювання богів.
Але як це зробити? Може, задобрювати владик спеціальними (магічними) словами, піснями, танцями? А може, створити скульптуру і їй поклонятися? А хіба не буде кращим віддати у жертву тварину, щоб бог не забирав життя людини? Звісно, богам потрібно зробити щось приємне, щоб вони зглянулися на людей…
Так виникали обряди та ритуали.
Згадаємо хоча б язичницьке свято слов’ян Івана Купала, покровителя закоханих, що відбувається в ніч з 6 на 7 липня. Гарно вбрані дівчата плетуть віночки, пускають їх по воді, а хлопці намагаються виловити ці віночки – таким чином молодь шукає свою пару. І все це супроводжується замовляннями, піснями, хороводами, танцями… І пізніше – розкладанням великого багаття і стрибанням через нього… Кажуть, цієї ночі можна в лісі віднайти цвіт папороті – і тоді здійсниться найзаповітніша мрія…
У давнину люди вірили у те, що за допомогою промовляння певних слів (заклинання, молитви, пісні) та ритуальних дій (танці, жертвоприношення тощо) вони безпосередньо спілкуються з богами. До того ж, кожен бог мав “своє обличчя” та “свій характер”. Приміром, давньоєгипетський бог сонця Ра мав тулуб людини і голову сокола, а у давньоримського бога Януса було два обличчя, давньогрецького бога мертвих називали похмурим, невблаганним Аїдом…
Звісно, із розвитком людства змінювалося й ставлення до оточуючого світу. Якщо первісні боги лякали людей і ввижалися у вигляді неіснуючих жахливих, страшних істот (приміром, гідра, медуза Горгона, кіклопи, дракони тощо), то з часом вони набули людиноподібного (антропоморфного) вигляду.
7. Запис у зошити понять “обряди”, “ритуал”.
8. Складання схеми “Різновиди міфів”
Методичний коментар. Запропонована схема відображає лише необхідний учням обсяг знань для подальшої роботи з різни ми видами міфів. Залежно від рівня підготовленості учнів учитель може додатково розповісти про астральні, солярні, місячні і т. ін. різновиди космогонічних міфів, звернути увагу на тотемічні, антропогонічні, есхатологічні тощо міфи. Зауважимо, що міфи етіологічні ми називаємо пояснювальними, щоб не додавати учням зайвих термінів. Варто звернути увагу учнів на те, що в чиє тому вигляді міфологічних оповідей не існує. Зазвичай в оповіді ми можемо побачити елементи різних типів міфів (наприклад, космогонічних, антропогонічних, етіологічних тощо).
9. Слово вчителя про історію розвитку міфології.
Матеріал для слова вчителя.
У Європі до XIX століття були відомі лише античні та біблійні сказання про створення світу та людини, перекази про діяння грецьких та римських богів і героїв, про життя біблійних персонажів. У стародавніх гімназіях, ліцеях та школах діти вивчали твори античних авторів.
Інтерес до античних героїв був дуже великим за доби Відродження – в ХІV – ХVІ століттях. Богам та героям давнини були присвячені літературні твори, картини художників, скульптури, музичні твори. У цей час освічені люди ввели в моду використовувати в мовленні імена грецьких та римських богів як уособлення певних якостей. Ім’я бога Ареса (Марса) стало уособленням війни, Афродіти (Венери) – кохання, Афіни (Мінерви) – мудрості, Аїда (Плутона) – потойбічного світу…
Аж ось Європа вступила в добу Великих географічних відкриттів (звернення до карти світу ). Європейці дізналися про існування невідомих до того народів: про американських індіанців, про народи Африки, Океанії. Справді новий світ постав перед очима першовідкривачів. Слідом за ними на щойно відкриті землі рушили вчені – етнографи. Вони записували розповіді народів, у яких не було писемності. Етнографи вивчали їхній побут, традиції, звичаї, норми життя. Поступово виявлялися їхні уявлення про світ, що відбилися у міфах, легендах, переказах, сказаннях, де відобразилися уявлення про сонце, місяць, зорі, тварин, рослин, людину. У ці міфи люди вірили і передавали з покоління в покоління.
Звернення до виставки книг. Пізніше міфи стали джерелом сюжетів для письменників, художників, музикантів. Без знання міфів неможливо зрозуміти зміст багатьох художніх творів, тому вони і в наші дні ваблять до себе людей.
“Вчительська кишенька”
Античний – латинське слово, що у перекладі означає “давній”. Вживаючи слово “античний”, мають на увазі не взагалі давню культуру, а лише культуру Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.
Етнографи – вчені – народознавці, які вивчають матеріальну та духовну культуру давніх народів, їх історію, побут, традиції, звичаї, норми життя тощо.
Фольклористи – вчені – народознавці, які досліджують та збирають пам’ятки народної творчості у формі сказань, пісень, прислів’їв, приказок, загадок, обрядів тощо.
10. Перевірка домашнього завдання. Читання учнями творів мініатюр на одну із запропонованих тем: “Мій улюблений твір зарубіжної літератури”, “Чому книжки називають “брамою у світ”?”.
11. Домашнє завдання.
1. Прочитати статтю підручника “Міфи про таємницю виникнення світу” (с. 11-12 ).
2. Прочитати за хрестоматією про міф і ритуал, міф і казку, міфічні часи.
3. Завдання для роботи груп: підготувати невеликі повідомлення про культуру Месопотамії та Індії.
4. Підготувати відповіді на запитання 4, 5 на с. 11 підручника.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)