Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Чому попри поразки страйку трудовий Борислав все-таки сміється? (за повістю Івана Франка “Борислав сміється”)

Чому попри поразки страйку трудовий Борислав все-таки сміється? (за повістю Івана Франка “Борислав сміється”)

Повість І. Франка “Борислав сміється” увійшла в історію української літератури як перший твір про організовану боротьбу робітників проти експлуатації й визиску. Її темою є зображення життя робітничого класу кінця XІX століття, наростання боротьби між працею і капіталом, організація першого робітничого страйку, змалювання життя капіталістів, конкуренції між ними, виродження буржуазної сім’ї. Франко перший в українській літературі розробляє тему праці робітничого класу в умовах капіталістичного визиску. Своїм об’єктивним показом

життя, праці і домагань бориславських ріпників, отих вчорашніх селян, що пройшли пекло нафтових копалень, заробляючи гроші на існування, письменник не тільки підкреслює закономірність боротьби робітничого класу, а й наголошує, що така боротьба – єдиний можливий вихід. Це – шлях підневільних трударів до поліпшення економічного і соціального становища.
Розгортаючи події повісті, автор показує, що робітничий колектив пропонує два варіанти такого шляху: перший – це організована боротьба (її ідея належить центральному персонажу – Бенедьо Синиці), а другий – стихійна помста над окремими кривдниками,
яку обстоювали Андрусь і Сень Бесараби. Та за тим, з якою симпатією Франко змалював Бенедьо Синицю, я відчув, що автор поділяє погляди і тактику саме цього героя. Тому він із старанною виразністю показує, як зростає робітнича солідарність та свідомість побратимів, що гуртували ся навколо нього, як “від слів почало доходити до діла”. Я думаю, що саме оця зростаюча свідомість і народжувала Франковий оптимізм і впевненість у перемозі підневільних робітників.
Наскрізною сюжетною лінією є розповідь про те, як стихійний рух бориславських робітників за свої права при активній участі “нових людей” переростає в організовану форму боротьби – робітничий страйк. Він стає кульмінацією повісті, до якої ведуть події, що розгортаються гостро і дуже цікаво: твір весь час тримає нас у напруженні, спонукає до власної оцінки події чи героя. Відчувається майже фізично те схвильоване збудження страйкарів, бо вони обстоюють свою гідність, своє суто людське право на щасливе життя. У цьому я бачу ту усмішку надії, що згодом переросла у “сміх Борислава”. Задоволення вимог, висунутих Бенедьо, дало б робітникам можливість домогтися своїх прав – тому вони з гідністю наполягають на них.
Та Гольдкремер як представник капіталістів цинічно заявляє, що Борислав висміє такі вимоги, на що дістає таку відповідь: “Весь Борислав нас висміє? А хто же то такий, той Борислав? Борислав, паночку, то ми! І на нас тепер прийшла пора посміятися над вами!” Ось чому Борислав, незважаючи на поразку страйку, продовжує сміятися: він відчув силу, народжену у єдності, згуртованості та одностайності виступу.
…Повість прочитана. Перегорнута остання сторінка. Та мої думки знову і знову повертаються до її героїв, неначе я сам був поруч з ними у їхній нелегкій буденній праці й боротьбі. Думаю, що саме у цьому і полягає неперевершена сила Франкового таланту: променистим словом розкрити очі на становище народу й політику держави; пробудити свідомість, вказати шляхи боротьби за краще життя. І хоч зі зміною епох змінилися й наші судження та оцінки, твір залишається для нас цікавим і як художнє полотно, і як документ часу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Антагонізм двох непримиренних світів у повісті Івана Франка “Борислав сміється” Іскра бориславського полум’я жевріла в душі Івана Франка ще з дитинства. У батьковій кузні малий Івась чув розповіді селян, які приходили до батька-коваля, про лиходійство бориславських фабрикантів, про страшні події на нафтових промислах. Згодом Франко прийшов до читачів із своїм тематично новаторським “робітничим” епосом – малою (цикл оповідань) і великою...
  2. Роль образу Бенедя Синиці в реалізації ідейного задуму повісті І. Франка “Борислав сміється” ІВАН ФРАНКО Найвизначнішим твором І. Франка про життя робітників є повість “Борислав сміється”. За ідейно – художньою довершеністю і суспільним значенням твір посідає першорядне місце не тільки у творчості письменника, айв усій українській літературі. І. Франко з позицій революціонера-демократа поставив і висвітлив у повісті найбільш актуальну на той час проблему боротьби праці...
  3. Проблема робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” “Борислав сміється” – один із найвидатніших зорів І. Франка, нове явище в українській літературі оугої половини XІX століття. Автор змальовує зарони революційної боротьби робітників з капіталістами, демонструє зростання свідомості робітників у боротьбі за свої права та їх спроби змінити життя на краще. Головною ідеєю твору є ідея єдності робітників у...
  4. Зображення робочого страйку в повісті Івана Франко “Борислав сміється” Славний український письменник Іван Якович Франко – син свого знедоленого народу. Він пройшов тернистими шляхами й був щирим радником робочого люду. Саме в повісті “Борислав сміється” відобразився часовий шар, коли письменника зацікавила ідея марксизму, коли він ознайомився з добутками К. Маркса й Ф. Энгельса. Спостерігаючи за життям робітників у світлі...
  5. Зображення робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” ІВАН ФРАНКО Геній українського народу Іван Франко піднісся над часом. Його “Вічного революціонера”, “Безмежне поле” співатимуть волелюбні хори, а він… а він, зігнутий, у благенькій одежині, з буханцем хліба під пахвою йшов вечорами додому і був похований у чужій сорочці, у чужому склепі. Важко жилося цій людині, тому, мабуть, він так правдиво...
  6. Зображення робітничого руху в повісті І. Я. Франка “Борислав сміється” “Борислав сміється” – один із найвидатніших творів Франка, нове явище в українській літературі другої половини XIX століття. У повісті правдиво розкриваються стосунки між робітниками та капіталістами, показано нестерпне становище народу у 60-70-х роках XIX століття. Автор допомагає нам заглянути в завтрашній день, змальовує зародки революційної боротьби робітників з капіталістами. Персонажі...
  7. Зображення робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” Проза І. Франка є найвищим досягненням у літературі XІX століття, бо в ній автор торкнувся зовсім нових тем, яких ще не було у творах попередників. Як відомо, майже всі повісті і романи українських письменників розповідали про життя селянства, з більшою або меншою повнотою розкривали його біди й радощі, мрії та...
  8. Антагонізм двох непримиренних світів у повісті “Борислав сміється” Іскра бориславського полум’я жевріла в душі Івана Франка ще з дитинства. У батьковій кузні малий Івась чув розповіді селян, які приходили до батька-коваля, про лиходійство бориславських фабрикантів, про страшні події на нафтових промислах. Згодом Франко прийшов до читачів із своїм тематично новаторським “робітничим” епосом – малою (цикл оповідань) і великою...
  9. Зображення робітничого руху в повісті “Борислав сміється” Прозова спадщина І. Франка налічує 9 повістей і понад сто оповідань. Збагативши українську літературу кількісно, письменник насамперед збагачує її якісно, поглибивши ідейно-тематичні обрії, проблематику, жанрові можливості і художньо-стильові пошуки розповідної форми. І. Франко, за його словами, мав намір “змалювати нашу суспільність у різних її верствах”, і ці наміри були реалізовані...
  10. Змалювання в повісті “Перехресні стежки” Івана Франка тяжкого і беззахисного існування галицького селянства Проза І. Франка є найвищим досягненням у літературі XIX століття, бо в ній автор торкнувся зовсім нових тем, яких ще не було у творах попередників. Як відомо, майже всі повісті і романи українських письменників розповідали про життя селянства, з більшою або меншою повнотою розкривали його біди й радощі, мрії та...
  11. Драма втрати ідеалу (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Свій твір “Перехресні стежки” І. Франко друкував на сторінках львівського журналу “Літературно-науковий вісник” упродовж 1900 року. Кілька років, що передували роботі над ним і дали авторові матеріал для сюжету повісті, були в його житті надзвичайно драматичними. Одним з важких випробувань, що випали на долю Франка, був остаточний розрив з його...
  12. Твір за повістю Івана Франка “Перехресні стежки” Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядковується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його...
  13. “Роздуми над творчістю Івана Франка” Іван Якович Франко – один з найбільш визначних діячів української літератури. Більше того, велика кількість талантів дозволило йому займатися не тільки письменницькими справами, але і наукою, і громадською діяльністю. Завдяки всьому цьому його творчість була пронизана детальними і цікавими описами його особистого життя, а також суспільно-політичними темами і мотивами. Це...
  14. У чому бачить освічена людина Євгеній Рафалович служіння народові? (За повістю І. Франка “Перехресні стежки”) Проблемі служіння демократичної інтелігенції своєму знедоленому народові присвячена повість Івана Франка “Перехресні стежки”. Перехресні стежки бувають реальними, а бувають і уявними, символічними. Існують перехрестя думок, людських доль, інтересів. Іноді людські стежки перехрещуються задля великих, корисних народові справ. Саме про це йдеться в повісті “Перехресні стежки”. У центрі повісті – представник...
  15. Історичне минуле українського народу в зображенні Івана Франка (за повістю “Захар Беркут”) Івана Франка завжди цікавило історичне минуле українського народу. Ним написано немало творів на історичні теми. Та повість “Захар Беркут” стала однією з найцікавіших і найяскравіших сторінок в освітленні нашого славного минулого. Розмірковуючи над подіями давно минулих років, письменник пильніше придивляється до сьогоднішніх днів. Великі зміни, на думку Франка, відбулись як...
  16. Поєдинок на “перехресних стежках” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Наприкінці 90-х – у перших роках XX століття І. Франко написав повість “Перехресні стежки”, яка стала однією з перших ідеологічних творів в українській літературі і замикала собою лінію перехідного стану розвитку галицької суспільності між старими відносинами і новими гуманістичними ідеалами. Повість засвідчувала поворот нової інтелігенції до свідомої громадської діяльності, що...
  17. Відображення прагнень народу до волі у поезії І. Франка “Мойсей” Твори Івана Франка хвилюють і захоплюють сучасного читача. Написані геніальним майстром слова, вони є згустком болю письменника, для якого доля свого народу була головною проблемою життя і творчості. Поема “Мойсей” – один з найкращих творів І. Я. Франка. За жанром – це філософська поема. Вона була написана у 1905 році,...
  18. “Чому поему Івана Франка “Мойсей” називають справжнім заповітом українському народу?” Незважаючи на те, що в поемі Івана Франка “Мойсей” описуються події і проблеми, з яким стикається народ Ізраїлю на шляху до своєї незалежності, всі чудово розуміють, що Іван Франко використовує образність. Насправді мається на увазі народ України, який за час життя цього великого українського письменника був ще дуже далекий від...
  19. “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядковується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його...
  20. Твір на тему – Трагічна доля підгірського селянина у творах Івана Франка І. Франко написа велику кількість прозових творів із галицького селянства, яке він добре знав, бо сам із нього вийшов. Тема розорення та пролетаризації селянства майстерно втілена в оповіданні “Добрий заробок” (1881 р.), в якому правдиво показано життя безземельних селян Галичини. Непосильні податки, беззаконня, розорення бідняцьких господарств і пролетаризація селянських мас...
Чому попри поразки страйку трудовий Борислав все-таки сміється? (за повістю Івана Франка “Борислав сміється”)
«
»