“Чому Генріха Гейне називають творцем вільної пісні романтизму?”
Літературний напрям романтизму є досить цікавим, але виникнення його пов’язано з тим же, з чим пов’язане виникнення інших напрямків у літературі. Романтизм протиставляється раціоналізму і тим самим заперечує погляд на суспільство і світ, відповідно до якого людина здатна осмислити світ, зрозуміти його і зробити якісь висновки. Романтизм заперечує цю можливість і ставить в основу уяву людини, її почуття та суб’єктивне сприйняття світу поетами-романтиками. Кожен поет – людина творча і здатна поглянути на світ, використовуючи свою
Генріх Гейне – один з найвідоміших поетів-романтиків свого часу. Він народився на території сучасної Німеччини, у місці, яке в принципі прийнято вважати місцем зародження літературного напряму романтизму. Думається, що основною причиною, по якій цього письменника можна сміливо називати творцем вільної пісні романтизму, є його дивовижна творчість, яка просто-таки просочена ніжністю і чуттєвістю. Мелодійність та поетичність творчості Генріха Гейне також підтверджується
Якщо шукати підтвердження величі авторських умінь не за його визнанням, а за фактичним змістом його віршів, то слід заглянути в його збірку віршів під назвою “Книга пісень”. Великий німецький поет створював вірші цієї збірки під враженням від власних ніжних, але нерозділених почуттів. Всі поети-романтики в написанні своїх творів керувалися чимось суто особистим, в тому числі особливостями свого світосприйняття та особистої чуттєвості. Але Генріх Гейне випробував відчуття нерозділеного кохання. Я думаю, що саме наявність цього надзвичайно гострого почуття змогла зробити його таким великим. На додачу до цього він володів величезним талантом і створив унікальні поетичні твори, які й донині викликають непідробні емоції у людей.
Якщо хтось і гідний називатися творцем вільної пісні романтизму, то це Генріх Гейне. Великий німецький поет зміг відчути реальність так, як ніхто інший з його сучасників, і створити дивні і зворушливі до глибини душі твори, які користувалися успіхом навіть у найбільш відомих композиторів.