“Чи живуть з вами планетники?”
Твір Б. Харчука “Планетник” містить в собі досить багато казкових елементів та нереальних подій, які письменник тісно та гармонійно переплів з подіями реальними. Мова в цій повісті-легенді йде про незвичайного хлопця, який жив у далекі часи кріпаччини. Цю легенду розповідає сучасному агроному, який приїхав працювати у село, господарка хати, в якій він оселився. На протязі усього твору минуле переплітається з майбутнім, а легенда, яку розповідає бабуся Олена, може однаково відноситися як до давнього минулого, так і до нашої сучасності.
Головний
Планетник весь час працював. Він відводив зайву воду, садив нові дерева, сіяв, орав, збирав врожай. Усе село звірялося саме по ньому. Згодом він багато чому навчився – ковалював, лікував худобу, шив, робив дітям іграшки. А також він ніколи не ходив до корчми. Хлопець був зовсім несхожий на інших людей не тільки своїми вчинками, а й своїм поглядом на оточуючий світ, тому він ніколи не був зрозумілий іншими. Навіть усе те добро, що зробив Планетник односельцям, вони швидко забули, коли село залишилося без врожаю із-за поганої погоди. Його вирішили стратити, але хлопець і тут жалкував лише про одне – про те, що не здійснилася мрія усього його життя – навчитися літати. Та мати його звільнила із в’язниці і йому вдалося злетіти до самого неба, де він назавжди і залишився.
Легенду про Планетника можна прикласти до будь якого часу, бо в усі часи існували такі люди, в усі часи вони страждали від тих, хто вважав їх не від миру цього. Прикладом таких людей можуть служити відомі вчені середньовіччя та прогресивні діячі, які були в минулому та існують і зараз. Мало того, таких людей можна знайти і серед нас. Це захоплені своєю справою люди, які все своє життя прагнуть покласти заради щастя та добробуту інших свою працю. І якщо уважно придивитися, ми зможемо побачити таких людей поруч. Це дає нам право стверджувати, що планетники і зараз живуть серед нас.