Чи завжди потрібно казати правду? (твір-оповідання на основі почутого)
Чи завжди потрібно казати правду? (твір-оповідання на основі почутого)
Що обманювати негарно, відомо всім. А якщо ти не хочеш казати правду, коли тебе про неї запитують?.. Наприклад, щоб не хвилювати старших якими-небудь неприємними новинами. Отримав у школі погану оцінку, але батьки сьогодні були дуже зайняті та не поцікавилися успіхами у школі. А ти також нічого не сказав. Але ж не збрехав, не сказав, що оцінка відмінна. Поки згадають, можна й оцінку виправити… Ось що розповів мені один товариш.
Під час зимових канікул він гостював у селищі
Прийшов Сашко (так звуть мого товариша) додому. Черевики, штани мокрющі. Бабуся вже хвилювалася. “Де це ви були? – запитує. – Я й на вулицю виходила, на гірці нікого не було”.
Як не вмовляв Сашко бабусю нікому не розповідати, нічого з того не вийшло. Дізналися інші батьки. З хлопцями суворо поговорили, пояснили, що їхні прогулянки були дуже небезпечні. “Гей, та, зраднику, знатися з тобою не хочу!” – заявив Сашкові Олег. Сашкові стало дуже прикро. Але два дні потому неподалік від берега провалився під лід рибалка. І хоча це був молодий і дужий чоловік, його ледве врятували. Добре, що поблизу були люди.
Я сказав своєму товаришу, щоб він не засмучувався і не вважав себе за зрадника. Тим паче, що Сашко ще спочатку сказав Олегові про небезпеку, але той тільки засміявся у відповідь. Так, не можна виказувати друзів. Але якщо вони, помиляючись або не розуміючи всього, чинять щось небезпечне, погане? Можливо, Сашкова чесність врятувала когось від лиха.