Чи кожен може дорівнятися до людини? За твором Е. Т. А. Гофмана “Малюк Цахес…”
Ніяка блискуча доля не приховає природної ницості. Федр. Від чого залежить успіх людини у житті? Від примх долі чи від самої людини? Чи кожен, народжений людиною, має право так називатися? Відповіді на ці питання ми можемо знайти на сторінках казки Е. Т. А. Гофмана “Малюк Цахес…”. Цахес народився потворою: “Голова в нього глибоко запала між плечима, на спині виріс горб, як гарбуз, а зразу ж від грудей звисали тонкі, немов ліщинові палички, ноги, тож весь він був схожий на роздвоєну редьку”. Таким побачила його вперше добра фея Рожа-Гожа
Перед очима читача відбувається фантастичний злет Цахеса від студента до міністра. Його нагороджують орденом Зелено-плямистого тигра з двадцятьма діамантовими гудзиками. Він оселяється у розкішному особняку і стає нареченим найвродливішої дівчини князівства – Кандіди. Здавалося б, що так буде завжди. Та фея Рожа-Гожа переконалася, що вона наділила чарівним даром негідну людину. Бо Цахес, незважаючи на блискучі зовнішні успіхи, залишається грубим, примхливим, злостивим. Він лише користується чарівною допомогою феї, сам же не докладає жодних зусиль на шляху до успіху. У його душі так і не прокинулись людські почуття. Фея з глибоким розчаруванням говорить: “Я помилилася, думаючи, що зовнішній прекрасний хист, яким я тебе обдарувала, пройме благотворним променем твою душу і збудить внутрішній голос, що скаже тобі: ти не той, за кого тебе вважають, тож намагайся зрівнятися з людиною, на чиїх крилах ти, безкрила каліко, підносишся”.
Цахес дістав заслужене покарання. Бальтазар вирвав у нього з голови вогненно-блискучі волосинки – і чари розвіялись. На прикладі злету та падіння Цахеса автор доводить нам, що без напруженої духовної праці ніхто не зможе дорівнятися до людини. Ніякі сприятливі умови, нічия допомога, навіть чарівні сили, не забезпечать успіху без зусиль самої людини.