“Чарівна сила кохання”
У всі століття любов була головною руховою силою людства на шляху для гармонійності життя. За період свідомого існування людства було створено безліч шедеврів художнього слова і мистецтва. На перший погляд, досить інтимне почуття суттєво впливало на хід історії.
Любов, як феноменальне почуття, досліджувалося багатьма вченими і літературними діячами. Свою долю їй довіряло багато вчених, письменників і поетів, їй віддавалося більшість найвідоміших самодержців. Саме тому сьогодні існує безліч різноманітних теоретичних визначень цього
Вже давно прийшли к висновку, що на більшість питань, які торкаються кохання, мають більше негативні, ніж позитивні відповіді. Це цілком зрозуміло, бо в реальному житті частіш усього відбувається саме так: чоловік закохується в жінку завдяки її краси, а з часом виявляється, що жінка ні про що більше
На мій погляд, кохання – це, передусім, бажання бути з людиною набагато більше часу, ніж з іншими. У цьому випадку любляча людина повинна допомагати своєму коханому чи своїй коханій відчувати себе самим собою. Недарма закохані завжди відчувають себе вільно і легко і у них обов’язково з’являється бажання зробити якийсь неординарний вчинок. Та у будь-якому випадку потрібна взаємність. Якщо почуття залишаються однобічними, вони ніколи не принесуть задоволення, хоча наша література сповнена прикладами такого кохання, де герої творів почувають себе достатньо щасливо. Я не буду сперечатися, але така любов теж облагороджує людину, але в порівнянні з тим, що могло бути у випадку гармонії, вона все одно програє.
Особливо хочеться виділити романтичне почуття закоханості, яке, на мій погляд, має два протилежні полюси. Один з них позитивний, а другий – негативний. До позитивного можна віднести прагнення принести коханій людині радість, зробити заради неї будь-який благородний вчинок і дати їй те, про що вона безуспішно мріяла. До негативної сторони романтичного кохання я відношу різноманітні нездійснені палкі обіцянки, наприклад, вічно кохати один одного і померти в один день. На мій погляд, у коханні треба перш за все думати про сьогоднішній день, а не про вічність та майбутню невизначеність. Добре відомо, що кохання триває рівно стільки, скільки люди роблять внески у свої відносини. Нажаль, ці умови виконати достатньо складно.
Романтичні почуття можуть бути використані і проти того, від кого вони виходять. Досить часто один із закоханих вимагає від другого будь-якого безглуздого, або зовсім нездійсненого вчинку заради підтвердження своїх почуттів. Але я зовсім не проти гармонічних романтичних почуттів. Без них наша душа не здатна на політ, бо в основі всіх людей лежить саме романтика. Вона притягує до нашої душі все прекрасне, що нас оточує і треба бути безмірно вдячним тим, хто збуджує у нас такі почуття. Відомо, що цар Соломон кохав більше тисячі разів, а він був надзвичайно мудрою людиною. Значить, романтичне кохання може бути доступним лише людям з душею романтика.
У нашому світі не існує людини, яка б не мріяла про кохання і більшість з наших сучасників переконані, що їх люблять не так сильно, як того заслуговують. Я вважаю, що такі люди мали небагато любові у дитинстві і тепер шукають її в інших..
Отже, головна сила кохання полягає в почутті міри і мудрості. Тому, доки буде існувати людство, тема кохання завжди буде відкритою, проте навіть письменники-фантасти не зможуть запропонувати щось принципово нове в любовних відносинах.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)