Ч. Діккенс – видатний англійський письменник. Повість “різдвяна пісня у прозі”

УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС

І семестр

ЛІТЕРАТУРА І МОРАЛЬНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДИНИ

УРОК № 25

Тема. Ч. Діккенс – видатний англійський письменник. Повість “різдвяна пісня у прозі”

Мета: зацікавити біографією і творчістю Ч. Діккенса; ознайомити з історією створення повісті, з особливостями “різдвяних” оповідань; вчити аналізувати прочитане; розвивати допитливість, уміння слухати й виступати з власним повідомленням; виховувати прагнення розуміти інших людей.

Обладнання: портрети Ч. Діккенса, виставка

творів письменника, різдвяний віночок, схеми.

Ці радісні дні – дні милосердя, доброти, всепрощення.

Це єдині дні в усьому календарі, коли люди,

Наче за мовчазною згодою, вільно розкривають

Одне одному серця і бачать у своїх ближніх –

Навіть у бідних та знедолених – таких людей, як вони самі.

Ч. Діккенс

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності

– Діти, що ви знаєте про Різдво?

– Коли і чому виникло свято?

– Коли відзначають Різдво в різних країнах?

– Як святкують Різдво у нас та в інших країнах?

– Які різдвяні символи вам відомі?

– Ч.

Діккенс, який дуже любив свято Різдва, вважав: “Ці радісні дні – дні милосердя, доброти, всепрощення…” (читання епіграфа).

II. Вивчення нового матеріалу

1. Виступ учня-літературознавця

Ч. Діккенс (1812-1870) – один з неперевершених майстрів роману. Його твори “Пригоди Олівера Твіста”, “Домбі і син”, “Девід Копперфілд” відомі в усьому світі. Але шлях до слави був сповнений перешкод та випробувань, які почалися вже з дитинства.

– Коли батько Чарльза потрапив до в’язниці за борги, хлопчик був змушений працювати на промисловому підприємстві з виробництва вакси.

– Пані Діккенс з молодшими дітьми довелося перебратися до чоловіка у в’язницю. Харчуватися хлопчик повинен був увесь тиждень сам (він жив на квартирі), на свій заробіток, а неділю проводив у в’язниці, у сирому підвальному приміщенні разом з двома іншими хлопчиками та декількома дорослими робітниками.

– У 1833 р. у грудневому номері “Old Monthly magazine”, з’явився його перший друкований твір – оповідання “A dinner at Poplar Walk” (“Обід в алеї тополь”). Потім у тому самому журналі з’явилося ще 9 оповідань, підписаних іменем Боз, на честь молодшого брата Діккенса, якого вдома називали таким прізвиськом.

– У 1837 р. помирає молодша сестра дружини Діккенса, 17-річна Мері Говард. Смерть її так вразила письменника, що він залишив усі свої літературні справи і на декілька років поїхав з Лондона. Він зберігав пам’ять про Мері протягом усього свого життя. Її образ згадував письменник, коли створював Неллі в “Крамниці старожитностей”.

– На початку 1840 р., під час весілля королеви Вікторії, він дуже здивував одного зі своїх друзів, повідомивши йому листом, що безнадійно закохався у королеву. Діккенс із задоволенням брав участь у жарті, мистецьки зображуючи закоханого, доведеного нещасною пристрастю до повного відчаю.

– Італія давно вабила Діккенса. Оскільки залізниця у той час була ще не досить розвинена, він купив карету величезних розмірів, улаштувався в ній разом із дружиною, своячкою, п’ятьма дітьми, служанкою, кур’єром і проїхав так через всю Францію до Марселя, звідки вся сім’я морем переправилася у Геную. В Генуї Діккенси розташувалися в одному зі старих палаців, що здавалися в оренду.

Одного ранку, коли він сидів у своєму кабінеті перед чистим аркушем паперу, в одній із церков Генуї зазвучали сріблясті переливи маленького дзвона. Він вивів великими літерами заголовок: “Дзвони”, і з цього дня взявся за роботу.

– Діккенс брав активну участь у постановці цілого ряду вистав.

Успіх цих театральних спектаклів був величезний. Королева Вікторія забажала побачити на сцені автора, з творами якого була добре знайома, і просила його влаштувати одну з генеральних репетицій у Букінгемському палаці. Діккенс відповів ввічливим листом, у якому пояснив, що не вважає гідним письменника ходити розважати навіть коронованих осіб, і запросив її величність відвідати одну з вистав, влаштованих у його власному домі. Королева погодилася, приїхала разом з принцом і залишилася дуже задоволеною виставою.

– Пристрасть письменника до мандрівок, переїздів не слабшала, а зростала з роками. Після 1850 р. він мало де жив більше 6-7 місяців.

2. Слово вчителя

Особливості “різдвяних” творів Ч. Діккенса

До створення “Різдвяних повістей” Діккенс приступив уже зрілим майстром – поява цих творів припадає на 40-і рр. ХІХ ст., тобто на друге десятиріччя його творчої діяльності.

На момент виходу першої з них (“Різдвяна пісня у прозі”, 1843) Діккенс користувався заслуженою славою не лише у себе на батьківщині, у “старій добрій Англії”, а й по той бік Атлантики, у Сполучених Штатах Америки.

“Різдвяний” цикл Діккенса складається з п’яти повістей: “Різдвяна пісня у прозі” (1843), “Дзвони” (1844), “Цвіркун за вогнищем” (1845), “Битва життя” (1846), “Одержимий” (1848).

Діккенс дуже любив різдвяні свята. Він бачив у них прояв природної доброти та життєлюбства народу, простих, але щирих веселощів, без яких життя бідняків було б ще злиденнішим і сумнішим.

Письменник сприймав Різдво як свято домашнього вогнища, тому воно було особливо дорогим для нього. Діккенс любив веселе відкрите вогнище каміну, біля якого у різдвяний вечір збиралася сім’я, любив затишок кімнат, прикрашених гілками омели або гостролисту,- особливо привабливий узимку, коли надворі йде сніг, гуркоче вітер і згущається морозний туман. Любив він і традиційний ритуал цих свят – веселі ігри і танці до чи після вечері з обов’язковим пудингом.

“Різдвяні повісті” Ч. Діккенса є досить значними за обсягом. Сам автор об’єднав їх під спільним заголовком “Christmas Books” (“Різдвяні книги”). Сучасні англійські дослідники відносять їх до типу “long short story” – “довгого короткого оповідання” (еквівалент розгорнутої новели або повісті).

Особливістю “різдвяного” оповідання є процес душевної трансформації героя або героїв, відмова від фальшивих цінностей в ім’я цінностей істинних, гуманістичних, вічних.

За умовою жанру на подібну трансформацію давалася лише одна ніч. Зате ця ніч була різдвяна, ніч, в яку обов’язково відбуваються чудесні пригоди та перетворення.

3. Бесіда за змістом І строфи “різдвяної пісні в прозі”

– Розкажіть, що ви дізналися про Скруджа і Марлі. Що їх поєднувало?

– Хто завітав до Скруджа напередодні Різдва? Як реагував на вчинки цих героїв Скрудж?

Схема “Три зустрічі”

– Що здивувало Скруджа, коли він повернувся додому? (Замість колотушки він побачив обличчя Марлі, свого колишнього компаньйона.)

– Як виглядав Марлі? (Від слів “То була Марлієва тінь…” до слів “…Марлієве підборіддя”)

Виразне читання діалогу Скруджа і Марлі (від слів “Заломивши руки, Скрудж упав навколішки” до слів “Для свого ж блага запам’ятай все, що відбулося з тобою сьогодні”).

– Навіщо з’явився дух Марлі до колишнього компаньйона? (Нагадати про те, що призначення людини на землі – робити добро, допомагати іншим. А якщо цього не зробити за життя, доведеться мучитися через неможливість щось змінити після смерті. Але тоді буде вже запізно. Якби Марлі знав, що чекає на нього після смерті, він жив би інакше, а тепер хоче попередити про це Скруджа, щоб дати йому шанс врятуватися.)

– Простежте, які почуття охоплюють Скруджа під час зустрічі з другом Марлі.

Очевидно, що черствий і безжалісний Скрудж не вірив у привиди, але розповідь Марлі вплинула на нього, і він, переживши почуттів більше, ніж, можливо, за декілька років життя, все ж не наважується сказати про все, що відбулося,- “дурниці”. Герой починає замислюватися над своїм життям.

III. Підсумки уроку

– Які факти з біографії Ч. Діккенса вам запам’яталися?

– Назвіть твори про Різдво, написані Ч. Діккенсом.

– Ваше враження від образу Скруджа.

– Як ви гадаєте, чи зможе цей герой змінитися на краще?

IV. Домашнє завдання

Прочитати ІІ, ІІІ, IV строфи “Різдвяної пісні у прозі”.