Гобсек Естер ван – персонаж 11 творів Людської комедії, головна героїня. Э. – дочка Сари Гобсек по прізвиську Прекрасна Голландка, онучатої племінниці Гобсека. Э. наділена бездоганною красою: атласна шкіра, тонка, як китайський папір, синьо-сірі очі під надбрівними дугами виключно чіткого малюнка, волосся, в розбещеному виді що доходять до землі(Бальзак коливається відносно їх кольору, називаючи Э. то блондинкою, то пекучою брюнеткою, тобто відносячи її красу то до європейської, то до азіатської). У очах і вигляді Э. “через 18 століть після
вигнання знову заблищав Схід”. Обравши услід за матір’ю ремесло куртизанки, Э. досягла в нім надзвичайної досконалості. Вона діє на чоловіків так збудливо, що отримала прізвисько Торпиль(електричний скат). Усі блискучі денді Парижу були “більш менш її коханцями”, але ніхто з них не може сказати, що вона його коханка; “вона завжди вільна мати їх, але Вони нею – ніколи”. Зустріч з Люсьеном де Рюбампре перетворює Э. Полюбивши Люсьена, вона намагається почати жити чесною працею, але, виявивши, що оточення все одно упізнає в ній куртизанку, вирішує накласти на себе руки. Абат Карлос Эррера рятує
Э. і поміщає в монастирський пансіон, де вона отримує релігійне виховання і стає католичкою. Після цього Карлос Эррера поселяє її в квартирі, що спеціально винайняла, де вона живе узаперті, ні бачачи нікого, окрім Люсьена, і насолоджуючись його любов’ю. Э. покидає квартиру лише ночами, коли гайдук Паккар, вірний слуга Эрреры, вивозить її для прогулянки в один з паризьких парків. На одній з таких прогулянок дівчину випадково помічає барон де Нусинген і закохується в таємничу незнайомку так пристрасно, що готовий віддати будь-які гроші, аби її відшукали і надали йому. Карлос Эррера” користується пристрастю Нусингенадля того, щоб викачувати з нього все більші і більші суми, необхідні для Люсьена. Заради коханого Э. погоджується осквернити свою любов до нього і знову зробитися куртизанкою; вона живе подвійним життям, зневажаючи “мерзотну, ганебну роль, що розігрується тілом у присутності душі”. Э. кокетує з Нусингеном, приймає його дари і поселяється в купленому для неї особнячку, проте постійно відкладає день остаточного тріумфу барона і свого падіння. На ранок після тієї ночі, коли вона нарешті віддається баронові, Э. приймає отруту, завещав 750 тисяч франків, які подарував їй Нусинген, Люсьену і так і не дізнавшись, що вона – власниця 7 мільйонів, належних їй по заповіту Гобсека.