“Безсмертя”
Навряд чи є серед людей хоч один чоловік, який не мріяв би про безсмертя. Люди постійно про щось замислюється, іноді думками вони витають у хмарах і уявляють собі те, що ніколи не може статися. В такі моменти цілком можна задуматися і про можливе безсмертя. З одного боку, думка про безсмертя радує, адже це цікаво. З іншого ж боку, якщо подумати про це трохи довше, можна злякатися. Безсмертя – це зовсім не так просто і однозначно.
Звичайно, відразу багато хто захотів б продовжити своє життя навічно вперед. Зрештою, у людини є інстинкт самозбереження,
Але в той же час безсмертя має також й певні негативні наслідки. По-перше, людина не знає, що її чекає після смерті. Бути може, що смерть – це позбавлення від мирських труднощів і страждання? Може, після смерті душа людина нарешті отримує таку гармонію, яку під час життя досягти просто неможливо? Крім того, безсмертна людина буде мати багато болю у своєму житті. У неї напевно будуть смертні близькі, які будуть старіти, хворіти, вмирати. Безсмертний повинен буде за всім цим спостерігати й усвідомлювати, що він ніяк не може допомогти. В його серці буде біль від розставання з рідними, близькими, цей біль буде траплятися постійно, регулярно і уникнути його не буде ніякої можливості. Чи потрібне таке життя, яке наповнене регулярним болем і розчаруванням?
Як і будь-яке інше явище, безсмертя має як переваги, так і недоліки. Говорячи особисто про мене і про те, чи вибрав би я бути смертним або безсмертним, я б все-таки зважився і вибрав безсмертя. Воля до життя у моїй свідомості рідко поступається іншим почуттям, мені подобається жити, принаймні, зараз. Крім того, у мене існує великий інтерес до того, що буде існувати через якийсь час: через 100, 200 або 1000 років. Я б хотів все це побачити і познайомитися з цим. У той же час, я віддаю собі звіт в тому, що мені доведеться зіткнутися і з деяким негативом через своє безсмертя.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)