“Бережіться такого слова, яке роз’єднує людей”
Мова – це безцінний скарб народу, а слова – коштовні камінці, з яких цей скарб складається. Майстерно відшліфувати їх – це справа не з легких, але зробивши її, можна милуватися витонченою красою цих дорогоцінностей.
Слово є великим ділом. Великим, бо ним можна як з’єднати людей, так і роз’єднати їх, зробити боляче й образити. Словом можна заслужити любов, а можна домогтися ворожості та ненависті. Розмовляючи, варто не забувати українське прислів’я, в якому йдеться, що слово мов горобець, який, якщо вилетить, то вже не спіймаєш.
Словом
Тому слова слід підбирати ретельно, щоби не заподіяти шкоди людині, з якою розмовляєш. Варто й берегтися лихого слова, бо удар від нього буває надто болючим і закарбуватись в пам’яті надовго.
То ж слід берегтися такого слова, яке роз’єднує людей, робить їх чужими один для одного, збільшує між ними