“Батьки і діти” у романі 0. Гончара “Собор”
І. Складна і незвичайна доля роману “Собор”. (“Собор” був заборонений і не видавався десятиліттями з багатьох причин. І одна з них – показ проблеми, яка існуваїа завжди, але якої не могло бути в Радянському Союзі – проблеми “батьків і дітей”. Та ще й цей конфлікт відбувається не на побутовому рівні, а на соціальному.)
ІІ. Образи Ізота Лободи і ііого сина Володьки.
1. Ізот Лобода. (Ізот Лобода – металург, який усе своє життя чесно і віддано пропрацював біля мартена, викохав немало послідовників, зажив слави, яка лунала
2. Володька Лобода. (Горе всій Зачіплянні, що такий хитромудрий демагог “керує” культурою всього району. Володька ніби спеціально і не хоче людям лиха, завжди підтримує всякі нові починання, та прагнення будь-шо догодити начальству, посісти вище місце, віддаляє його від друзів, знайомих і рідних, а всі його нововведення дивним чином спрямовані проти людей, проти держави.)
3.
ІІІ. Конфлікт між батьком і сином – це конфлікт між творцем і браконьєром (Об’єктом художнього дослідження у романі О. Гончара є психологія творця життя і психологія браконьєра, морально-етичні засади цих двох суспільних явищ. Символами цих двох явищ стали Ізот Лобода і його син Володька Батько все життя працює на благо народу, батьківщини, а син починає своє трудове життя з думок про вищі посади. І для цього він не тільки собор у Зачіплянні знесе чи Скарбне осушить. Треба буде – лів-України розруйнує. Ні, він не безумець, не зловмисник, не шукач лаврів геростратових. Він звичайний дурень, яких, на жаль, багато на нашій землі. “Лободівщина” проростає на пустирях людських душ, не зрошуваних цілющою водою любові до людей, не засіяних вірою в майбутнє і потребою в красі.)