Андрій Штольц як”людина дії (За романом І. А. Гончарова “Обломов”)
У 1859 р. вийшов у світ роман І. А. Гончарова “Обломов”, справедливо вважається вершиною творчості письменника, і вперше на всю Росію прозвучало слово “обломовщина”. Глибокий зміст цього нового поняття відкрив читачам М. Добролюбов у статті “Що таке обломощіна?”. Говорячи у своїй статті про новизну роману Гончарова, Добролюбов зіставив образ Обломов з багатьма попередніми героями російської літератури: Онєгін, Печорін, Рудіна, Бельтовим. Всі вони носили в собі, у своїй психології, в образі думки, а, головне, у способі життя риси
Ця риса, не будучи головною, визначальною, глибоко захована в психології згаданих героїв, хоча саме обломовщина – причина їх безладу, їх непристосованості до життя і всіх інших бід. “Досить імовірно, – писав Добролюбов, – що за інших умов життя, в іншому суспільстві
Якась… обломовщина, – сказав він нарешті “. Андрій Іванович Штольц протиставлений у романі Обломова. спочатку він мислився Гончаровим як позитивний герой, гідний антипод Обломова. Автор мріяв, що з часом багато “Штольц з’явиться під російськими іменами”. Він намагався поєднати в Штольц німецьке працьовитість, ощадливість і пунктуальність з російською мрійливістю і м’якістю, з філософічними роздумами про високий призначення людини. Батько в Штольца – діловитий бюргер, а мати – росіянка дворянка. Але синтезу німецької практичної і російської душевної широти у Гончарова не вийшло. У Штольц розум переважає над серцем. Це натура раціональна, підкоряються логічного контролю навіть самі інтимні почуття, і з недовірою ставиться до поезії вільних почуттів і пристрастей. Звичайно, у Штольца є багато хороших якостей, що вигідно відрізняють його від Обломова. Він діяльний і енергійний, це “людина дії”. Вміє йти до своєї мети, “відважно крокуючи через усі перешкоди”. Правда, не було в ньому тієї відваги, яка дозволила б йому, закривши очі, стрімголов, стрибнути через безодню. Ні, він спочатку гарненько вимірюв безодню “і якщо немає вірного кошти здолати, він відійде, що б там про нього не говорили”.
Дуже точно підмічено тут Гончаровим відсутність у Штольца уяви та натхнення, його безкрилості. Як і Обломов, він добрий і чесний, але разом з тим сильний та розважливий. Штольц весь поглинутий своїми справами, в яких бачить єдиний сенс життя. Але для чого і в ім’я чого він працювати? От цього-то він і не знає. Втім, Обломова Штольц відповідає так: “Для самої праці, більше ні для чого. Праця – образ, зміст, стихія і мету життя, принаймні, моєї. Ось ти вигнав працю з життя, на що вона схожа? “Гончаров проникливо відобразив в образі Штольца буржуазного ділка, підприємця та набувача, чужого високим духовним поривів і позбавленого суспільних ідеалів, для якого праця не має морального сенсу і служить тільки засобом безперервного збагачення. Отже, Штольц як свого роду “позитивний герой”, як противагу Обломова, явно не відбувся.
І це відчував сам автор, який помітив, що образ цей “слабкий, блідий” і що “з нього занадто голо визирає ідея”. Осуджуючи і відкидаючи Обломова, Штольц і сам у собі носить елементи обломовщини. Бо відсутність високої мети в житті обескрилівает її, перетворюючи людське існування все в ту ж безпросвітну обломовщини.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)