Home ⇒ 📕Літературні аналізи ⇒ Аналіз “Чорна рада”

Аналіз “Чорна рада”

(1857)

Літературний рід: епос.

Жанр: перший історичний роман в українській літературі (роман-хроніка; історико-пригодницький роман).

Тема: зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. – доби Руїни.

Головна ідея: утвердження думки про необхідність національної зла­годи українців, про те, що провідною силою для розумної організації українського суспільства є його національна еліта (культурна, освічена, здатна до мудрого державотворення).

Головні герої: наказний гетьман Лівобережжя, переяслав­ський полковник Яким Сомко, правобережний

гетьман Павло Тетеря, ніжинський полковник Васюта Золотаренко, кошовий гетьман Запо­розької Січі Іван Брюховецький, московський князь Гагін, запорозький козак, курінний отаман Кирило Тур; полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний), його син Петро Шраменко; колишній козак, господар хутора Михайло Черевань, його дружина Меланія і доч­ка Леся; Божий Чоловік.

Сюжет твору: приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня, знайомство Петра Шрама з родиною Череванів, спілкування з Божим Чоловіком – бажання Шрама заручити Петра й Лесю – Шра­ми й Черевані в Києві, розмова з незадоволеними

міщанами – зна­йомство Лесі з Кирилом Туром – зустріч Череваня й Шрама з Якимом Сомком у Києво-Печерській лаврі – вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві, натяк Тура на викрадення Лесі – нічне викраден­ня Лесі, двобій Кирила Тура з Петром Шраменком – гостини Шрама на хуторі в Гвинтовки, недалеко від Ніжина – зустріч Петра Шрамен-ка з Кирилом Туром, сніданок у нього вдома – покарання біля стовпа Кирила Тура в урочищі Романовський Кут, повернення Кирила й Пет­ра додому – перипетії в Ніжині – Чорна рада в Ніжині – обурення об­дуреної черні, розчарування її в Брюховецькому – пропозиція Тура по­рятувати ціною свого життя Сомка (у в’язниці) й відмова останнього – засудження Тетерею на смерть старого Шрама (“як бунтівника”) – од­руження Петра ІІІраменка й Лесі.

Композиція: роман складається з вісімнадцяти частин, у ньому на­явні дві сюжетні лінії: головна – політична (вибори гетьмана) і друго­рядна (любовна). Оригінальним композиційним прийомом у творі є образ дороги, якою полковник Шрам і його син їдуть із Правобереж­ної України на Лівобережну до наказного гетьмана Якима Сомка.

Історичною основою твору є події, що відбулися після Переяславської угоди 1654 р. Боротьба за гетьмануван­ня після смерті Б. Хмельницького стала гострою, як ніколи до того. Від різних соціальних груп були висунутими на гетьманство Павло Тетеря, Яким Сомко й Іван Брюховецький. Отже, претендентів було троє, а бу­лава одна. На Чорній раді гетьманом було обрано підступного Брюхо-вецького. Переможець скарав Сомка та його прибічників на горло…

Центральним у романі є образ соціальних низів, черні (звідси й на­зва “Чорна рада”). Це узагальнений демократичний образ українського народу – запорозьких козаків, міщан, селян тощо…

Усі історичні персонажі роману, крім Сомка, – Брюховецький, Ва-сюта, Вуяхевич – позначені владою й користолюбством, зажерливістю й підступністю. Автор ставиться до них з неприхованою антипатією: “Мізерна пиха розгорнулась усюди по гетьманщині. Почали знатні коза­ки жити на лядський кшталт із великої розкоші… Запобігаючи царської ласки, кожен себе глядить, аби йому було добре. О, неситая жадоба старшинування! Гнешся ти перед усякою поганню в дугу, аби тільки вер­ховодити над іншими”.

Брюховецький – це політичний авантюрист і безчесна людина, яка давно втратила елементарну гідність і ловить у свої сіті простаків, удаючись до лукавства й демагогії: “Усі будемо рівні!”; “Хліб та вода – козацька їда” тощо…

Батько і син Шрами, Сомко щиро засмучені долею рідного краю, усе роблять, аби не допустити брюховецьких та їм подібних до влади, про­те, на жаль, це не вдається. Сомка та його побратимів змальовано в ро­мані найповніше і найпозитивніше. Якима Сомка виведено як продов­жувача справи Б. Хмельницького. Про це свідчать Сомкові слова: “Зло­жити до купи обидва береги Дніпрові, щоб обидва… приклонились під од­ну булаву! Виженем недоляшка (Тетерю) з України, одтиснем ляхів до самої Случі – і буде велика одностайна Україна”.

З любов’ю зображений Кулішем і паволоцький полковник Шрам, палкий поборник об’єднання України… Чесний і скромний, Шрам не терпить людей, які продалися шляхтичам за “лакомство нещасне” і зли­галися з поневолювачами народу… Образ Шрама, козацького полковни­ка і священика в одній особі, – це узагальнення характеру запорожців-старшин, їхніх звичаїв і патріотизму.

Гідний батька і син Петро – “орел не козак”. Він до того гарний, що красуня Леся не спускала з нього очей, а в тих очах “сіяла й ласка, й жаль, і щось іще таке, що не вимовиш ніякими словами”. Мужність, хо­робрість Шраменка вражають навіть старих козаків: “не кожен здатен під кулями велику ріку перепливати”… У ту пам’ятну ніч, коли Кирило Тур викрав Лесю, Петро подався навздогін і, відстоюючи дівчину, бив­ся із зловмисником не на життя, а на смерть.

Окремо визначимо образ сліпого старця-кобзаря, у якому сконцен­тровано іншу проблему – народ і співець. Це романтичний образ “Бо­жого ясного Чоловіка”, людини національно свідомої, котра в мораль­ному плані стоїть дуже високо: вище міщан, селян, козацької верхівки… Не шлунок, а дух визначає його сутність, тож він “наче бачить таке, чо­го видющий зроду не побачить”. Автор пише, що “душа його жила не на землі, а на небі”…

Найяскравіший з образів козаків – Кирило Тур. Про те, що він ко­ристується симпатією автора, легко визначити з опису зовнішності ге­роя: “…здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густії брови аж геть піднялись над тими очима…” Цей портрет повністю виправдовує прізвище героя, справді схожого на тура. Для Кирила, за його ж словами, Січ – мати, а Луг – батько… Го­ловне для Кирила – козацька честь: “Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного”. Хоробрий лицар, бунтарської і дещо химерної вдачі, Кирило не має корисливих інтересів, прагне до незалежності, відчайдушних вчинків і козацького побратимства. Перед гетьманом він тримається як рівня з рівнею… Останній штрих образу Тура, який ще більше посилює до нього симпатію, – викрадення вночі нареченої гетьмана, Лесі, спроби визволити самого гетьмана Сомка, за­судженого до страти.

Хуторяни, козаки Череваня, живуть безтурботним життям на лоні ідилічної природи. Про Череваня, колись завзятого козарлюгу, а тепер обважнілого хуторянина, саме прізвище говорить. Череваниха – “моло­диця свіжа й повновида, пряма, як тополя”. Про їхню дочку Лесю напи­сано скупо, але промовисто: ” Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті – так усякому на душі мов сонечко світить”. Череванів хутір – ідеал Куліша натурального життя людини в повній гармонії з природою і совістю, у дотримуванні Божих заповідей (Б. Степанишин).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Показ козацького лицарства й любові до України в романі “Чорна рада” – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Роман “Чорна рада” – це найкращий твір письменника і перший український роман взагалі. Твір одночасно був написаний російською і українською мовами, вийшов з друку в 1857 році. Поява роману підняла українську літературу на якісно новий рівень, наблизила її до рівня європейської літератури. Історичною основою твору є події, що відбувалися в...
  2. Показ козацького лицарства і любові до України у романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Показ козацького лицарства і любові до України у романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада”. Роман “Чорна рада” – це найкращий твір письменника і перший український роман взагалі. Твір одночасно був написаний російською і українською мовами, вийшов з друку в 1857 році. Поява роману підняла українську літературу на якісно новий щабель, наблизила...
  3. Образ полковника Шрама в романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша Вірним сподвижником Сомка зображено паволоцького полковника й попа Шрама. Йому відведено в романі багато місця, й саме через образ Шрама Пантелеймон Куліш найповніше розкриває свої погляди на добу Руїни. Історичним прототипом полковника Шрама, ймовірно, був паволоцький полковник Попович, зображений у літописах Самовидця і Грабянки патріотом Лівобережної України, який шукав шляхів...
  4. Утвердження загальнолюдських цінностей у романі Куліша “Чорна рада” “Чорна рада” П. О. Куліша – перший і один з кращих українських історичних романів. Але його значення і цінність не обмежуються порушенням історико-політичних проблем – незалежності та соборності України, ролі державних осіб, історичної пам’яті. Не менш виразно виступають тут і інші проблеми, які ніколи не застаріють: добра і зла, вірності...
  5. Твір на тему – Показ козацького лицарства й любов і до України в романі П. Куліша “Чорна рада” Багатогранна діяльність Пантелеймона Куліша нерозривно пов’язана з вивченням світогляду й вдачі українського народу. Важливою сторінкою його життя є його дружба з Тарасом Шевченком, їх єднає любов до України, її мови, народу, також інтерес до славного минулого, прагнення служити Батьківщині. Найпомітніше місце у творчому доробку П. Куліша посідає історичний роман “Чорна...
  6. Утвердження загальнолюдських цінностей у романі П. Куліша “Чорна рада” “Чорна рада” П. О. Куліша – перший і один з кращих українських історичних романів. Але його значення і цінність не обмежуються порушенням історико-політичних проблем – незалежності та соборності України, ролі державних осіб, історичної пам’яті. Не менш виразно виступають тут і інші проблеми, які ніколи не застаріють: добра і зла, вірності...
  7. П. КУЛІШ “ЧОРНА РАДА”. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗІВ ТВОРУ Тема. П. КУЛІШ “ЧОРНА РАДА”. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗІВ ТВОРУ 1. Честі і правди, на думку І. Шрама, дотримувався… А Пугач. Б Я. Сомко. В І. Брюховецький. Г Кожний козак-січовик. 2. Звинувачуючи І. Брюховецького у надмірній демократичності до порушників козацьких правил, Пугач так висловився… А “Катюзі по заслузі”. Б “Нема там добра,...
  8. Національний характер українців у романі П. Куліша “Чорна рада” Багатогранна діяльність П. Куліша нерозривно пов’язана з вивченням світогляду в цілому і характеру українського народу зокрема. Саме в цьому він убачав життєдайні джерела самобутності художньої творчості. У своїх філософських роздумах, статтях, оглядах, рецензіях, і, звичайно, творах письменник досить часто ставить у центр уваги саме проблему національного характеру, менталітету, питання про...
  9. Скорочено ЧОРНА РАДА – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Хроніка 1663 року І Навесні двоє верхових наближалися до Києва Білгородським шляхом. Це їхали полковник Шрам із сином. Полковник був сином поволоцького попа, вивчився на попа, але потім пішов до козаків. Після поразки повстання полковник десять років сидів “зимовником серед дикого степу на Низу, взявши за жінку бранку туркеню; проповідував...
  10. Ідеалізація і романтизація образів Сомка, Шрама, Череваня в романі “Чорна рада” – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Багато чорних сторінок знаходимо в історії українського народу. Не тільки славу здобували наші пращури, а й поразки. Але найганебнішою завжди вважалася зрада вітчизні і рідному народові заради власної користі. Трагічність історії нашої країни зумовлена і численними конфліктами між державнобудівничим і руїнницьким началами. В історичному романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” зображений...
  11. П. КУЛІШ. “ЧОРНА РАДА” – ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН Тема. П. КУЛІШ. “ЧОРНА РАДА” – ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН 1. Художній твір на історичну тематику, який близький за змістом до роману П. Куліша “Чорна рада”. А Літопис С. Величка. Б Літопис Г. Грабянки. В Літопис Самовидця. Г “Повість минулих літ”. 2. За рахунок чого збагатився М. Черевань і потім...
  12. ОБРАЗИ РОМАНУ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША “ЧОРНА РАДА” (ЯКИМ СОМКО, ІВАН БРЮХОВЕЦЬКИЙ, КИРИЛО ТУР, ПЕТРО ШРАМ) Тема уроку. ОБРАЗИ РОМАНУ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША “ЧОРНА РАДА” (ЯКИМ СОМКО, ІВАН БРЮХОВЕЦЬКИЙ, КИРИЛО ТУР, ПЕТРО ШРАМ) Мета уроку: ознайомити учнів з рисами характеру персонажів, їх вчинками; розвивати критичне мислення, зв’язне мовлення дев’ятикласників; сприяти формуванню почуття відповідальності за долю народу, любові до Вітчизни, високих моральних якостей. Обладнання. Портрет П. Куліша, діаграма...
  13. “Мої роздуми над романом П. Куліша “Чорна Рада” Роман П. Куліша “Чорна рада” цікавий і багатопроблемний твір. У ньому письменник порушує не тільки історичні і політичні проблеми, проблеми ставлення влади до народу, незалежності держави, патріотичності, ролі державного діяча і простих людей, а й загальнолюдські, філософські питання – питання народної моралі, батьків і дітей, подружнього щастя і кохання, боротьби...
  14. “Чорна рада” – перший україномовний історичний роман Пантелеймон Куліш – видатний діяч української культури, письменник, критик, публіцист, етнограф і видавець, просвітитель і, гуманіст, талановитий майстер слова. Провідною темою творчості письменника була соціальна й національна доля українського народу, його мова й література, тобто так звана “українська ідея”. Найбільшу та найціннішу частину спадщини письменника становить художня проза, зокрема “Чорна...
  15. “Чорна рада” П. Куліша – перший український історичний роман Як щирий патріот України П. О. Куліш мав усвідомлене почуття відповідальності за долю нації. Він шукав шляхи виходу з колоніального рабства, тому звернувся до історії, насамперед її трагічних сторінок, які б могли вказати на причини втрати Україною державності. Письменника глибоко вражали зневага його сучасниками національних святинь, він намагався дошукатися причин...
  16. Показ козацького лицарства і любові до України в романі “Чорна рада” П. Кулішеві належить першість у створенні історичного роману в українській літературі. Головна ідея “Чорної ради” в тому, що Руїні, злим символом якої стала чорна рада, письменник протиставляє тиху гавань справедливої української держави, суспільна організація якої нагадувала б, життя на хуторі – Череваня. “Чорна рада” – твір багатоплановий. Автор яскраво показує...
  17. Зображення козацького лицарства в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” В історію української літератури Пантелеймон Куліш увійшов насамперед як автор українського роману “Чорна рада. Хроніка 1663 року” (1857). У романі правдиво відтворено соціальні суперечності в Україні після переможної визвольної війни: між поміщиками і селянами, шляхтою і міщанами, міщанами і козаками, козаками і селянами, старшиною та рядовим козацтвом. Одним із наслідків...
  18. Показ козацького лицарства і любові до України в романі П. Куліша “Чорна рада” Козацькому роду Нема переводу. Народна мудрість П. Кулішеві належить першість у створенні історичного роману в українській літературі. Головна ідея “Чорної ради” в тому, що Руїні, злим символом якої стала чорна рада, письменник протиставляє тиху гавань справедливої української держави, суспільна організація якої нагадувала б, життя на хуторі – Череваня. “Чорна рада”...
  19. Колорит історичної епохи в романі П. Куліша “Чорна рада” В романі “Чорна рада” Пантелеймон Куліш на реалістичних і романтичних засадах зображує історичні події 1663 р. на Україні, характерні для тогочасної епохи особливого напруження суспільних пристрастей. Письменник створює широку панораму країнської дійсності XVII ст., виводить характерні постаті з різних суспільних прошарків того часу. Передати колорит історичної епохи йому допомагає змалювання...
  20. Колорит історичної епохи в романі “Чорна рада” У романі “Чорна рада” Пантелеймон Куліш на реалістичних і романтичних засадах зображує історичні події 1663 р. на Україні, характерні для тогочасної епохи особливого напруження суспільних пристрастей. Письменник створює широку панораму української дійсності XVII ст., виводить характерні постаті з різних суспільних прошарків того часу. Передати колорит історичної епохи йому допомагає змалювання...
Аналіз “Чорна рада”
«
»