Аналіз “Чи не той то Хміль”
Історичні відомості
У ході Визвольної війни 1648-1654 рр. український народ здобув ряд блискучих перемог над польсько-шляхетськими військами, які були розгромлені в битвах під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями (тепер с. Пилява Старосинявського району Хмельницької області). У полон було взято командуючого польською армією гетьмана М. Потоцького і його помічника польського гетьмана М. Калиновського. Польські та українські пани в паніці тікали з України. У боротьбі проти гнобителів повстанці виявляли масовий героїзм, відстоюючи незалежність
У цей час з’являється багато історичних пісень і дум про події 1648-1654 рр. Вони відбивають всенародний рух проти соціального і національного гніту шляхетської Польщі, оспівують народних героїв, походи і бої з ворогами. Головним героєм цих пісень є Богдан Хмельницький, оточений глибокою пошаною і любов’ю козацької маси і всього народу.
Записано цю пісню в 50-х рр. ХІХ ст. в Галичині.
У бою під Жовтими Водами в травні 1648 р. українські війська під керівництвом Богдана Хмельницького здобули першу велику перемогу у Визвольній війні 1648-1654 рр., яка й оспівується в пісні.
Золотий
Тема: оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького – видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.
Ідея: уславлення Б. Хмельницького – народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.
Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.
Жанр: історична пісня.
Композиція
Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем.
Зав’язка: застереження гетьману – перед битвою з ляхами не пити Золотої Води.
Кульмінація: перемога над ворогом.
Розв’язка: “Утікали вражі ляхи…”.
Художні особливості пісні
Метафори: “хміль в’ється, грає, кисне”, “становили хати”.
Епітети: “золота Вода”, “хороша врода”.
Гіпербола: “Гей, поїхав Хмельницький к Золотому Броду,-
Гей, не один лях лежить головою у воду”.
Повтори: “Чи не той то хміль?”, “Ой, той то Хмельницький”, “…вражі ляхи”.
Риторичні запитання: “Що коло тичини в’ється?”, “Що по ниві грає?”, “Що у пиві кисне?”.