Амвросій Лук’янович Метлинський (1814-1870 pp.)
Амвросій Лук’янович Метлинський за життя вів дуже різнобічну діяльність. Окрім того, що він був літературознавцем та науковцем (з 1843 по 1849 рік – професор руської словесності Харківського університету, з 1849 по 1854 – професор Київського університету), А. Метлинський був ще й поетом, і видавцем. Хоча ним були видані найцінніші збірки того періоду – “Южный русский зборник” (1848 p.), “Байки та прибаютки” (1852 р.) Л. Боровиковського, “Народные южнорусские песни” (1854 p.), поетичний доробок
Амвросія Метлинського складається лише з однієї поетичної збірки “Думки і пісні та ще дещо”, що вийшла 1839 року у Харківській університетській друкарні. Ця збірка складалася з 30 оригінальних поезій (балад, медитацій, елегій) та перекладів з німецької, польської, сербської, чеської та словацької мов. Також до збірки увійшла стаття Метлинського ” Заметки относительно южнорусского языка “, у якій поет досить скептично висловлювався про перспективи розвитку української мови. На його думку, українська мова занепадала, і необхідно було хоча б зберегти її рештки для нащадків.
Амвросій Метлинський
належав до пасивних романтиків, що були розчаровані у сучасності, не вірили у майбутнє й ідеалізували минуле. Його псевдонім – Амвросій Могила, й епіграф до збірки (“Ой в степу могила з вітром говорила”) теж є відбиттям творчого світогляду поета: могила, степовий курган – символічний свідок втраченої минулої слави. ?