Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Зображення побуту в повісті Г. Ф. Квитки-Основьяненка “Маруся”

Зображення побуту в повісті Г. Ф. Квитки-Основьяненка “Маруся”

Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним з перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішний, а й про серйозний. Це було актом історичного значення, що довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу під час її національного відродження. Добутку письменника нікого не залишали байдужим

Простих людей ці добутки захоплювали до сліз, тому що оповідали про їхнє життя, розказаних до того ж правдиво, зі співчуттям. Один

з ярчайший добутків художника – повість ” Маруся ” у якій майстерно змальований селянський побут, українські обряди й звичаї, втілені світоглядні подання й психологія українського селянина. Квітка ідеалізувала свого героя відповідно до народному розумінню. Наум Дрот – працьовитий, мудрий, набожний, чесний, дотримувався всіх народних обрядів і звичаїв. Лише завдяки чесній роботі, побожності й дотримань норм, моралі цей кріпак став заможним і щасливим

У такому же доброчесному дусі виховав Наум і своя доня Марусю. Портрет Марусі грунтується на народних джерелах, вона може бути ідеалом української

дівчини. Характер героїні тихий, привітний, вона ввічлива, спокійна, а вище всього – працьовита “до всякої справи невсипуща”. Хоча й доня заможних людей “Вона й з батьком у поле або збирати, або жати”, і біля корови покрутиться й у будинку забере. Все її життя в роботі. У її духовному миру найважливіше – почуття. Це вона “веселенька, як весняна зірочка”, а те вже “невесела, начебто у воду опущена”. Дуже чутлива, що-небудь – уже й сльози, вся у світлі переживань. Полюбила ця дівчина Василя з першого погляду, але глибоко, назавжди. У поводженні своєму із хлопцем Маруся шляхетна, уважна. У розлуці з Василем вона цілує й прикладає до серця подаровані иморешки.

Поводження Марусі має фольклорну основу: вона червоніє, “як калина”, голос дівчини, як сопілочка, а сльозинок, як росинки на квіточці. Народності й Мова цієї ошатної, роботящої дівчини: “Таточку, голубчику, соколикові лебедику! Матінка моя родненькая!”. Ідеальній дівчині – ідеальна пара. Таким і є Василь: “гарний, русявий…, вуси козацькі, ока веселенькі, як зірочки…; жупан на ньому синій і китаєва юпка, поясом з англійської каламайки підперезаний, у нових штанах, чоботи гарні, шкаповие з підковами”. Характером хлопець чесний, скромний, щирий у почуттях, добрий, працьовитий, розумний. А що вже дотепний: “на вигадки, на додатки – поперед усіх: тільки його й чути, від нього весь регіт іде”. І до танців, і до розмов, і до роботи – до всьому щасливий. Джерело повести – це дійсність українського села й народна творчість

Квітка-Основ’яненко докладно описав повсякденні турботи селян: турботи про землю й господарство, одяг і страви, майстерність і любов до домашнього вогнища

У Великодньому кошику Марусі є й пояса, і крашанки, що підкреслює в ній добру господарку. Автор детально знайомить читачів з обрядовістю Слобожанщини, зображуючи сватання, весілля, похоронний обряд з голосінням. Спосіб життя селян визначав їхнє поводження. Люди дотримуються морально-етичних норм поводження, кожному не байдуже те, “що скажуть люди”.

Блискуче Квітка підкреслив, що основною умовою життя селянства була робота, тому що саме вона давала життя й властива мир. Робота й побожність дають сили Наумові й Насті й далі жити, коли, здається, втратили все найдорожче зі смертю Марусі. Вони невпинно працюють, роздаючи результати своїх праць церкви й на старцям божим. Героїв повести письменник знайшов серед простих трудівників, образи їх “писані з натури без будь-якої прикраси”. Так міг написати тільки великий знавець народного життя. Повість “Маруся” зачаровувала, сучасників Квітки саме зображенням народного життя України “з її поетичною природою, з її поетичним життям простого народу, з її поетичними звичаями й представляє всю привабливість, всю поетичну чарівність повести, як відзначив В. Бєлінський. Для нащадків Г. Ф. Квітка-Основ’яненко залишив у спадщину великий скарб – енциклопедію життя слобідського краю – повість “Маруся”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Зображення побуту в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори...
  2. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Тебе люди поважають, – Добрий голос маєш. Т. Шевченко Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов...
  3. Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” II варіант … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Шевченко На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного...
  4. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця...
  5. Зображення життя й побуту селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й...
  6. Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний співвітчизник Г. Квітка-Основ’яненко, для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленій на народній основі. У своїх...
  7. Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Повістю “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко хотів переконати упередженого читача, що можливості української мови не вичерпуються бурлеском, що нею можна передати відтінки почуттів, розчулити читача та змусити його співпереживати героям. Але завдяки своєму талановитому перу та добрій обізнаності з народним життям письменник виконав ще одне завдання: майстерно змалював селянський побут, українські обряди...
  8. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У Своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця...
  9. Зображення селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Видатну роль у становленні нової української літератури зіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У добутках, написаних російською й українською мовами, письменник відобразив ряд важливих рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних шарів українського суспільства кінця XVІІІ – початку XІX століття. Успадковуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й...
  10. Специфіка зображення людини в повісті “Маруся” Доба нової української літератури розпочинається з прекрасного твору І. Котляревського “Енеїда”. Після виходу “Енеїди”, як це часто буває по створенні справжнього шедевра, з’явилось багато наслідувачів та навіть епігонів творчості І. Котляревського. Коли шовіністично налаштовані критики брали до рук “Енеїду”, плануючи закинути авторові використання “мужицької мови”, вони починали сміятися і, вражені...
  11. “Маруся” – зразок сентиментально-реалістичної повісті Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драматичні твори, с оповідання з гумористичним характером. Але є в нього особлива сторінка творчості – це повість “Маруся”. Вона має сентиментальне забарвлення. Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної, ніжної сільської дівчини і розумного й...
  12. “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка – зразок сентиментально-реалістичної повісті Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драми, є оповідання з гумористичним характером. Але є особлива сторінка творчості – це повість “Маруся”. Вона має сентиментальне забарвлення. Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної ніжної сільської дівчини та розумного й меткого, хоч і...
  13. Зображення життя й побуту українського селянства Коли читаєш добуток Г. Квітки-Основ’яненки ” Маруся “, здається, що ти побував в українському селі на початку XIX сторіччя, – настільки жваво зображене життя українського селянства. Великий знавець українського фольклору, письменник зумів донести до нас і побут, і звичаї народу, зумів показати дуже образно його свята, радість і горе. Здається,...
  14. “Образи в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Маруся” Славетний Григорій Квітка-Основ’яненко зробив усе для того, аби його твори послужили українській національній ідеї. У своїх реалістично-сентиментальних повістях він втілює в художніх образах та зображає наближеними до ідеалу кращі риси українського народу. В той час коли царська тиранія прагнула за будь-яку ціну викоренити, банально знищити усе українське, цей вчинок дійсно...
  15. Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п’єс митця, поєднуються...
  16. Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і...
  17. Твір на тему – Зображення народного побуту й звичаїв у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Іван Нечуй-Левицький – відомий письменник-реаліс, у своїх творах він змальовував життя кріпаків і заробітчан, інтелігенції та героїв минулого України. Значне місце в його творчості посідає повість “Кайдашева сім’я”. Письменник неначе був свідком тих подій, у повісті ми можемо побачити побут українського села, включаючи навіть інтер’єр хати. Характеризуючи своїх персонажів, письменник...
  18. Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” Після виходу в світ “Енеїди” Івана Котляревського в дворянських колах побутувала думка про те, що можливості української літературної мови вичерпуються написанням творів гумористичного плану. Ніби у відповідь на це твердження Г. Ф. Квітка-Основ’яненко створив повість “Маруся”. Цим твором письменник продемонстрував високі й різнобічні художньо-літературні можливості нашої мови, а також довів,...
  19. І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Тема. І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Уперше Василь познайомився з Марусею… А Під час збирання у лісі грибів і ягід. Б Перебуваючи на ярмарку. В На одному із весіль. Г Коли вона прийшла по воду до річки. 2. Коханий героїні – сирота, бідний парубок,...
  20. Зображення українського побуту у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість ” Кайдашева сім’я ” – вершина Творчості І. С. Нечуя-Левицького. За визначенням І. Я. Франка, вона належить “до найкращих оздоб українського письменства”. Згадуючи про свою роботу над повістю, автор писав про те, що в Україні часто трапляються сім’ї, в котрих постійні лайки та сварки; життя в таких сім’ях стає...
Зображення побуту в повісті Г. Ф. Квитки-Основьяненка “Маруся”
«
»