Зміст назви роману Л. Н. Толстого “Воскресіння”

Роман ” Воскресіння ” написаний Л. Н. Толстим в 1899 р., саме в той час, коли країна була повалена в жах: “Переповнена Сибір, в’язниці, Війна, шибениці, убогість народу, блюзнірство, жадібність і жорстокість вла-стей…” Тяжке становище народу, волею долі оказавшегося в подібному положенні, розцінювалося Толстим як особиста трагедія, нещастя, як розпад власної душі. На початку 80-х рр. Толстой бере участь у всеросійському переписі населення. Він бере на себе роботу в так на-зываемой “Ржановской міцності” – московському прито-не

“найстрашнішої вбогості й розпусти”. Люди, опус-тившиеся на дно, “покидьки суспільства, принижені й ос-корбленные”, що живуть тут, сприймаються писате-лем як звичайні люди, такі, як всі, тільки опустивши-шиеся, у більшості не зі своєї волі, а з волі пра-вительства Товстої хоче допомогти цим людям устати на ноги, він щиро вірить, що ще можна збудити співчуття суспільства до цим нещасних, змусити їх повірити в те, що життя – це найбільший дарунок. На кожному кроці Толстої бачить інше: панівні класи йдуть на будь-які злочини, щоб удержати своє положення, свою владу й багатство. “Сморід, камені, розкіш, злиденний^-та.

Розпуста

Зібралися лиходії, що ограбували народ, на^-брали солдат, суддів, щоб оберігали їхню оргію, і бенкету-ют”, – от якої бачилася Москва письменникові в той час. У таких умовах Толстої починає роботу над сво-їм романом, що повинен пролити світло на життя занепалих людей, що впали на саме дно. ” Воскре-Сение” – сама назва роману глибоко символічно, вона відбиває всі обставини й почуття героїв, показаний-ные автором на сторінках його роману. У жодному з-чинении Товстого з такою нещадною силою, з таким гнівом і болем, з такою непримиренною ненавистю не розкривалася сама сутність беззаконь, неправди й підло-сти класового суспільства

Головна героїня роману Катюша Маслова – прости-тутка, що змушена займатися цією брудною справою для того, щоб прокормити себе, для того, щоб існувати. Помилки молодості, які совер-шилися з вини молодого пана, що заїхав у маєток своїх тіточок і соблазнившего юну Катюшу, спричинив-чи за собою величезна кількість нещасть і лих, до-торые й привели її на лаву підсудних. Катюша безневинно засуджена, вона озлоблена й растоп-тана, принижена й ображена, здається, ніщо не може повернути в її пожовтілі й байдужими риси, що стали, особи життя. Дивно, як Толстой показыва-ет думки Катюші, що не може й не хоче про-стить раскаявшегося Нехлюдова.

“Ти мною в цієї жиз-не тішився, мною же хочеш і на тім світлі врятував-тись”, – кидає вона прямо в особу Нехлюдову, кото-рый, незважаючи ні на що, кидає всі і йде за нею на каторгу. В “Воскресінні” відновлення людської душі показаний як процес природний і прекрасний, по-добный пожвавленню весняної природи. Воскресла любов Катюші до Нехлюдову, спілкування із простими, чесними й добрими людьми – все це допомагає пад-ший жінці воскреснути до нового життя, зрозуміти, що вона знову знаходить віру в себе, віру в зміни до луч-шему. Знайомство на каторзі з революціонером Симонсо-Ном повертає Катюшу до життя, дає їй відчуття, що вона в стані змінити мир, воскресити багатьох лю-дей, урятувати не одну душу

Назва роману, що на самому початку розуміється як глузування, до кінця приоб-ретает глобальний масштаб, пронизуючи все, що про-виходить не тільки на сторінках роману, але й у цілому світі, – це відродження Христа, відродження приро-ды, відродження душі


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Зміст назви роману Л. Н. Толстого “Воскресіння”

Categories: Нові твори

Links