Житіє й чудеса св. Миколи Чудотворця й слава його в Росії

ЖИТІЄ МИКОЛИ МИРЛИКЙЙСКОГО. Цей пам’ятник перекладної літератури одержав надзвичайно широке поширення в давньоруській писемності починаючи з XII в. Святий Микола (Микола Чудотворець, Микола Догідник, Никола) – один із самих шанованих на Русі святих. Його вважали заступником російського народу, в іконописі й храмовому живописі Миколи Мирликийского нерідко зображували по ліву руку від Христа (по праву руку зображувалася Богоматір), йому було присвячене безліч легенд і духовних віршів. Він виступав у переказах як заступник, і захисник домашньої

худоби й землеробства, як захисник подорожуючих і плаваючих по морю

Джерелом російського Ж. було грецьке Ж. Миколи Пинарского, що жило, по переказі, в VI в.; його ще у Візантії ототожнювали з Миколою з Мир (обоє міста – Пинари й Мир – перебували в малоазіатській провінції Ликии). На Русі було відомо два Ж. Микола. Одне з них іменується в науці “іншим житієм” (“Житіє й діяння иже у святих батька нашого Николи, архієпископа Мирликийского, чудотворця й заступника роду християнського”). Старший список його ставиться до XIV в. У Ж. розповідається, що майбутній святий з перших днів життя вражав навколишнім

своїм поводженням: він біля двох годин простояв на ногах під час купання, відмовлявся від материнських грудей по середовищах і п’ятницям (у пісні дні), семирічним отроком сам назвав ім’я свого майбутнього вчителя. В 19 років Микола стає священиком. Більша частина Ж. присвячена опису чудес, що творять їм,, число яких досягає в деяких списках 27: святий виганяє бісів, зціляє, воскрешає мертвих, множить хліб і вино. Дуже часто до цих чудес приєднуються чудеса посмертні (загальне число чудес досягає тоді 40). Саме цим достатком чудес і пояснимо розповсюджений епітет святого – Микола Чудотворець.

Одне із чудес відбувається в Києві. Розповідається, як жінка, що верталася із чоловіком у човні через Дніпро після свята святих Бориса й Гліба, упустила у воду дитини. Батько загиблі звернувся з молитвою до Николе. На інший день не відомий нікому плачуча дитина була виявлена в замкненій на замок “палаті” Київського Софійського собору. Митрополит велів повідати про це на торгу. Батько дитяти, що потонуло, що прийшов подивитися на найду, до здивування своєму, пізнав у ньому упалого в ріку сина.

У чуді “Про Агрике й про сина його Василі” розповідався, зокрема, як Микола врятував від страти трьох безневинно засуджених. На цей сюжет написана відома картина И. Е. Рєпіна. Крім “іншого житія” на Русі було відомо інше Ж. Миколи, створене відомим візантійським агиографом Симеоном Метафрастом. Миколі Мирликийскому було присвячено кілька похвальних слів, короткі статті про нього входили в списки Прологу під 6 (19) грудня. Друковані видання всього циклу добутків про Миколу Мирликийском з’явилися вже в XVII в.: “Служби й житіє Миколи Чудотворця” (М., 1640; перевидання 1641 і 1643 р.), “Служби, житіє й чудеса Миколи Чудотворця” (М., 1662, з перевиданнями).

До сказань про Николе примикає цикл переказів про його ікону, перенесеної з Корсуня в Зарайск (див. “Повість про руйнування Рязані Батиєм”).

Изд.: Леонід; 1) Житіє й чудеса cв. Миколу Мирликийского й похвала йому Дослідження двох пам’ятників древньої російської писемності XI в-Спб., 1881 (на обкладинці 1882) (ПДПИ, №’34); 2) Посмертні чудеса святителя Миколи, архієпископа Мир-Ликийского чудотворця – Пам’ятник древньої російської писемності XI в. / Праця Єфрема, єпископа Переяславского.- Спб, 1888 (ПДПИ, № 72), Житіє й чудеса святителя й чудотворця Миколи / По рукописі Макариевских Четьих Міней.-М., 1901.

О. В. Творогов


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Житіє й чудеса св. Миколи Чудотворця й слава його в Росії

Categories: Нові твори

Links