Засвіт встали козаченьки – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ Скорочено

Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі.
Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися Та за свого миленького Богу помолися.
Стоїть місяць над горою. Та сонця немає, Мати сина в доріженьку Слізно проводжає.
– Прощай, милий мій синочку, Та не забувайся, Чрез чотири неділеньки
Додому вертайся!
– Ой рад би я, матусенько, Скоріше вернуться, Та щось кінь мій вороненький В воротях спіткнувся.
Ой Бог знає, коли вернусь, У яку годину.
Прийми ж мою Марусеньку Як рідну дитину.
Прийми ж

її, матусенько, Бо все в Божій волі. Бо хто знає, чи жив вернусь. Чи ляжу у полі!
– Яка ж би то, мій синочку,
Година настала. Щоб чужая дитиночка За рідную стала?
Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі…
Коментар
Авторство пісні “Засвіт встали козаченьки” приписують легендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай. Донька козацького полковника тяжко переживаючи загибель батька, почала складати пісні, в яких виявився незвичайний поетичний дар. З її піснями козаки ходили в похід, набиралися сили духу й відваги. У пісні “Засвіт встали козаченьки” говориться
про те, що козак, вірний своєму обов’язку, вирушає в дорогу – захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину. І просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину Марусю як за свою дитину. Пісня по будована у формі діалогу. Є традиційні для народної пісні звертання, зменшувально-пестливі слова, постійні епітети.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Засвіт встали козаченьки – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ Скорочено