“Закон суворий, але він закон”

Іноді юриспруденцію, право називають найбільш точно наукою серед усіх гуманітарних. Тим не менш, навколо цієї науки склалися певні переконання, які носять скоріше філософський характер. Одне з таких переконань сформульовано у фразі “закон суворий, але він закон”. Це висловлювання доводиться чути дуже часто, але, як не дивно, далеко не всі розуміють сенс цього виразу так, як його слід розуміти. У цьому творі я постараюся донести деякі відповідні ідеї належним чином і зрозуміло.

Отже, що ж мається на увазі в цій фразі? Перш за все, стає

зрозуміло, що мова йде про суворість закону і про те, що, яким би він не був, його слід виконувати точно так, як він наказує. Найважливіше, що слід розуміти, в тому, що будь-який закон за своєю природою репресивний, тобто, він обмежує деякі людські можливості. Приміром, вам забороняється палити чи вживати алкоголь в недозволеному місці, смітити просто так на вулиці або обманювати людей з корисливим умислом. І це лише мала кількість прикладів, насправді, таких обмежень безліч. Вам може захотітися зробити те, що заборонено законом, але він забороняє це як для вашого блага, так і для блага всього суспільства в цілому.
Іноді, залежно від ситуації в країні, закон може бути репресивним по-різному. Наприклад, під час воєнного стану, права людини дуже сильно обмежуються. Тим не менш, людина зобов’язана виконувати навіть такі приписи законів.

Суворість закону також слід розглядати і з точки зору настання покарання за його невиконання. Без встановлення санкції, тобто, можливого покарання за порушення приписів закону, сам закон не має жодного сенсу. Хто буде виконувати закон, якщо за його невиконання людині ніщо не загрожує? Саме з цієї причини, у разі порушення закону, людина неминуче зіткнеться з покаранням. Як правило, суворість покарання безпосередньо залежить від серйозності вчиненого правопорушення. За найсерйозніші правопорушення встановлюється сувора санкція. Наприклад, в даний час в Україні найбільш серйозною санкцією є довічне ув’язнення. В деяких інших країнах, які лише називають себе демократичними, але насправді ними не є, існує і покарання у вигляді смертної кари.

Враховуючи все сказане вище, слід також зазначити, що суворість закону навряд чи має когось лякати. Вся справа в тому, що саме суворість закону і неминучість покарання сприяють тому, що суспільство стає стабільним, а кількість злочинів, що здійснюються його членами, знижується. Тим не менш, той чи інший рівень злочинності все одно існує в кожній державі. Це означає лише те, що розвиток кримінальної юстиції все одно повинний мати місце.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Закон суворий, але він закон”