Загадка Джеймса Джойса. Роман “Улісс”

У 2002 році виповнилося 120 років з дня народження корифея ірландської літератури XX століття, одного із засновників європейського модерністського роману Джеймса Джойса, А також 80 років з часів появи “великої книги” (за свідченням Хемінгуея) – Роману “Улісс” (1922). Тоді один з ірландських міністрів, бажаючи прославити свою країну, запропонував поставити питання про висунення роману Джойса на Нобелівську премію. Гірко посміхаючись, письменник зауважив, що якщо міністру набрид міністерський портфель, то нехай поставить це питання перед

ірландським кабінетом – він негайно позбудеться посади. Нобелівської премії Джойс так і не отримав. Він просто прославив себе своїм романом на весь світ.

Життєві умови, Навчання на філологічному факультеті Дублінського університету, придбані грунтовні знання – все це впливає на творчість майбутнього письменника. До всього до неабияким природним здібностям додається характер особистості. Дитинство у багатодітній родині було нелегким, але воно зміцнило волю майбутнього письменника. В юності він гостро відчуває самотність, і хто знає, може, захищаючись від світу книжками, він тим самим знаходив

дорогу до нього. Пізніше про своє сприйняття світу Дж. Джойс розповість у романі “Улісс”, над яким він працював з 1914 по 1922 рік. Спочатку планувався невеликий розповідь “Один день містера Блума в Дубліні”. Але потім автор об’єднує його з розповіддю про Стівена Дедала, головним героєм роману “Портрет художника з юності”. Ось так з’являються 700 сторінок нового роману “Улісс”.

Що почалося в літературному світі з його появою! Одні захоплювалися, інші обурювалися, виносилися навіть судові вердикти. Назріло справжній скандал. Книгу заборонили друкувати в Англії і в Америці, самому автору пред’явили звинувачення в аморальності. А перше повне видання з’явилося в Парижі, в 1922 році, викликавши нові суперечки. Чим же так приваблює роман? Про що він? Сам Дж. Джойс сказав: “Я заповнив текст такою кількістю загадок і потаємних місць, що професорам потрібні будуть століття, щоб з’ясувати, що, я мав на увазі, і це єдиний шлях до безсмертя”.

Хрестоматійним є твердження, Що, створюючи “Улісса”, Джойс намагається показати всеосяжну енциклопедію сучасного йому життя, культури, створити алегорію культури людства. Персонажами роману виступають близькі серцю автора ірландці, але вони можуть бути і героями славної гомерівської “Одіссеї”, про них могла розповідати Шахразада у своїх казках про Синдбада – мореплавці та інших. Роман розрахований на ерудованого читача, який буде насолоджуватися, розплутуючи загадки автора.

Роман “Улісс” складається з трьох частин (всього в них 18 епізодів – так автор називає розділи), які нагадують про події гомерівської “Одіссеї”. Тісно об’єднані вони з окремими видами мистецтв і науками. Наприклад, “Нестор” – з історією, “Сцилла і Харибда” – з літературою, “Сирени” – з музикантом. Зацікавило мене й те, що кожен епізод відповідає тій або іншій частині тіла: Національна бібліотека в “Сциллою та Харибдою” символізує мозок, вулиці Дубліна – кровоносну систему, символічний образ з “Еола” – легкі, “Аїда” – серце. Якщо ще й додати, що кожен епізод має ще й свій колір, то можна відчути загадковість, привабливість цього незвичайного модерністського твору, який має відверто іронічний підтекст.

“Улісс” практично не має фабули, але ми відразу відчуваємо його відверто іронічний підтекст. Це опис одного конкретного дня (16 червня 1904 року) з життя рекламного агента Леопольда Блума. Цей день в його житті повинен стати драматичним: герой знає, що його дружина Моллі чекає зустріч з коханцем. Ця подія глибоко ранить душу героя Дж. Джойса. Прототипом Блума є Одіссей. На думку автора, він виконує в житті кілька ролей: син Лаерта, батько Телемаха, чоловік Пенелопи, учасник Троянської війни, цар Ітаки. Один людина поєднав у собі найкращі якості. А у Блума відсутні героїчні якості – він звичайний тип. Однак не слід забувати, що Одіссей не тільки “хитромудрий”, а й багатостраждальний – он скільки випробувань випало на його долю! По-своєму страждає і Блум, Ніж доводить свою вразливість і разом з тим гідність.

Дружина Леопольда – Меріон Блум, тридцятирічна жінка, звичайна співачка. Вона не дуже доброчинна, але чоловік її любить. Прототип героїні – гомерівська Пенелопа. Вона егоїстична, примітивна, хоча, як і Пенелопа, виконує роль дружини. Моллі автор зображує в іронічно-пародійному аспекті. Для повної сім’ї не вистачає сина Одіссея та Пенелопи – Телемаха. Його роль у романі виконує Стівен Дедал – виразник людського інтелекту. Це високоосвічений інтелігент, вчитель історії, поет. Саме з цим героєм кілька разів зустрічається Блум 16 червня 1904. Спочатку вони не звертають уваги один на одного, йдучи кожен своєю дорогою. І лише пізно вночі Блум рятує Стівена, приводить до себе додому, а вранці вони знову розлучаються. Навіщо потрібна їм була ця зустріч? Що притягує один до одного таких різних людей – ще одна загадка твори.

Стівен – це Телемах, Який втратив батька і власний будинок. Схожі відчуття має і Блум, одинадцять років тому у нього помер син. Нереалізовані батьківські почуття і прагнення батьківської підтримки вели їх один до одного, але не змогли реалізуватися. Існує й така думка. Ці герої втілюють два начала людського “я” – Блум – приземлено плотське і Стівен – інтелектуально піднесене. Саме так можна пояснити їх тяжіння один до одного, що відбуваються на глибинному рівні протягом усього роману. Але як би там не було, зустрівшись, вони знову розходяться, кожен йде своєю дорогою, у кожного своя одіссея, а життя людини – не тільки фрагмент життя людства. Все повторюється. Різниця тільки в тимчасових рамках.

І ще одна несподіванка, Яка потім стане невід’ємною частиною творів “потоку свідомості”. Героїв Джойса ми бачимо мовби зсередини, особливо його цікавить внутрішнє життя людини, прояви його підсвідомих бажань, світ внутрішніх асоціацій. Тому в творі безліч натяків, багатозначних символів, деталей, які дають простір читачеві для своїх асоціацій. Кожен по-своєму розгадує загадку Джеймса Джойса.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Загадка Джеймса Джойса. Роман “Улісс”