Характеристика образів у романі Ролана “Зачарована душа”

В образах Аннеты й Марка Ролан типізує об’єктивні соціально-історичні явища – насамперед процес розшарування буржуазної інтелігенції, прощання з минулим, переходу кращих її представників на позиції революційного пролетаріату. Не містична ріка життя несе тепер героїв Ролана, але ріка історії, що рухає механізм якої пізнали герої. Вони перестали бути тим пасивним об’єктом історичного процесу, яким виявлялися вільнолюбні, але неспроможні герої-одинака Ролана. “Провісниця” зосереджує увагу на силах прогресу, на героях, що здійснюють

нескоримий рух до кращого майбутнього, конкретним втіленням якого є в романі дійсність. Своє завдання Ролан убачало в тім, щоб “море побачити в краплі”, увесь світ – в Аннете або Маркові. А “море життя” для нього – це співзвуччя, що виникає з багатоголосого хору, єдність протилежностей. Гармонія в поданні Ролана – не райдужна, рожева ідилія, але рух уперед через боротьбу, через страждання.

Герої його повинні випити чашу буття до кінця, а чаша ця часто буває гіркої. Однак Ролан нарочито нагнітає ці страждання. Герой може зробити найважливіший крок уперед, лише пожертвувавши собою, лише через

той акт, що, обриваючи шлях Марка, виявляється стимулом подальшої еволюції идущей тим же шляхом Аннеты. Наприкінці роману й Аннета досягає гармонії, лише радісно “втикаючи в себе ніж своєї хвороби” і почуваючи, як через неї, по ній, по всім полеглої, люди йдуть до Майбутнього.

Ролан изв. естен у світовій літературі як один із самих піднесених, одухотворених художників. Він був – творцем мистецтва найвищою мірою інтелектуальною, ідейною, насиченою думкою, знанням, високою культурою. І разом з тим Ролан часто й відверто писав про пориви плоті, про “низький”, ніколи не стаючи при цьому низинним, завжди залишаючись на позиціях, протилежних натуралізму. “Високе” і “низьке” у роллановских образах”- природний прояв всієї складності, повноти життя, людяності його героїв. Однак саме розуміння сутності образа, цієї “краплі”, що концентрує в собі море життя, помітно мене-. лось у Ролана.

Наприкінці “Зачарованої душі”, коли герої, нарешті, знаходять здатність глибокого розуміння подій, що відбуваються, знаходять, “де цей самий ворог, якому вони зі зброєю в руках повинні дати рішучий бій”, виходять із полону індивідуалізму й відверненого моралізування,- і самі вони вже інші, у них самих Ролан прагне побачити прояв провідних соціальних конфліктів, повноту громадського життя нашого часу. Діалектика Ролана в міру звільнення від подань про самодостатній рух духу ставала діалектикою матеріалістичної, діалектикою пізнаного миру, осмисленого руху всього суспільства


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Характеристика образів у романі Ролана “Зачарована душа”

Categories: Нові твори

Links