Характер головного героя повісті Оноре де Бальзака “Гобсек”

Ідея “психологічної реконструкції характеру” образуперсонажа епічного твору грунтується на концептуальних положеннях психології мистецтва, розроблених видатним психологом Л. С. Виготським, працю якого “Психологія мистецтва” ми вже згадували. Розглядаючи психологічну специфіку мистецтва, вчений стверджував: “Мистецтво є роботою мислення, проте цілковито особливого емоційного мислення”. ЕЗідпапідно, процес сприйняття реципієнтом творів мистецтва є творчим актом, оскільки він іманентно передбачає, що “для сприйняття

мистецтва недостатньо просто щиро пережити ті почуття, що володіли автором, недостатньо розібратися і у структурі самого твору – необхідно ще й творчо подолати своє власне почуття, відшукати його катарсис, і лише тоді вплив мистецтва виявиться сповна”.

Досвід учителівпрактиків свідчить, що проведення школярам “психологічної реконструкції характеру” образу-персонажа епічного твору в процесі його вивчення є саме таким творчим сприйняттям учнями художнього твору, оскільки за рахунок її застосування значно підвищується пізнавальна активність учнів. Під час неї відбувається емоційне занурення учнів

у створений, письменником світ у поєднанні з творчим осмисленням постаті намальованої письменником людини, яка є – у вигляді художнього образу – своєрідним втіленням цього світу, його образноособистісним уособленням. Завдяки такому підходу до засвоєння учнями образуперсонажа епічного твору в естетичній свідомості школяра досягається сприйняття кожного виучуваного твору як єдності художньої реальності та художньої вигадки, за відсутності якої (за думкою В. Ф, Асмуса) читацька діяльність є неможливою.

Продемонструємо деякі навчальновиховні можливості застосування прийому “психологічна реконструкція характерів” образівперсонажів епічних творів на прикладі вивчення в 10-му класі образуперсонажа головного героя повісті Оноре де Бальзака ” Гобсек “. Цей Твір і цей образперсонаж обрано нами не лише тому, що його вивчення викликає значний, скажімо так, “практичний інтерес” школярів через, на жаль, дуже сумну “сучасність” створеного французьким письменником світу, в якому стосунки між людьми переважно визначаються, образно кажучи, “владою золота”. Досвід переконує, що дуже непростим є осмислення старшокласниками образу головного героя повісті, тому що, як зазначено в одній з чинних програм із зарубіжної літератури, учням потрібно “побачити” й зрозуміти “Романтичні й реалістичні риси неоднозначного образу “філософа і скнари” Гобсека”.

Поєднання рис романтизму й реалізму в “художній системі” Бальзака взагалі і в повісті “Гобсек” зокрема підвищує психологічну переконливість створених письменником образівперсонажів, що, з одного боку, помітно ускладнює їхнє вивчення, з іншого боку – робить це вивчення більш цікавим, більш привабливим (в особистісному плані) для школярів.

Розглянемо, як характеризує Гобсека-людину опис його зовнішності, поданий письменником у повісті. Ставлення Гобсека до речей краще за все простежити на прикладі опису його оселі: “Його кімната, де все було охайне і потерте, починаючи з зеленого сукна на письмовому столі до килима над ліжком, скидалася на холодну оселю старої діви, що цілими днями стирає порох з своїх меблів. Узимку головешки в каміні, завжди присипані купкою попелу, диміли, ніколи не розгоряючись полум’ям”. Так починається наше знайомство з Гобсеком, той самий камін стає останнім, що ми бачимо у кімнаті майже вже померлого лихваря, який “глянув на камін, такий самий холодний” . Аскетичні умови життя цієї надзвичайно заможної людини, з одного боку, підкреслюють його вміння відрізняти справжні цінності життя від штучних, з іншого боку, створюють уявлення про сильний характер людини, яка здатна відмовитися від зовнішнього заради втілення в життя своєї життєвої філософії, досягнення головної мети за рахунок відмови від другорядних речей.

Коли ми читаємо опис зовнішності Гобсека, то не можемо не звернути увагу те, що Бальзак вустами Дєрвіля свідомо підкреслює, можна назвати це так, “металевість” його обличчя: “… тьмяне обличчя, з дозволу Академії, я б назвав його місячним ликом, бо воно скидалося на позолочене срібло, з якого зійшла позолота… Риси його обличчя, непорушні, холодні, як у Талєйрана, були мов вилиті з бронзи”. Більше того, треба зауважити, що ця “металевість” зовнішності Гобсека постає не лише як зовнішня ознака, вона також є провідною характеристикою душі головного героя: “Надвечір людинавексель ставала звичайною людиною, а злиток металу в її грудях – людським серцем”. Примітно, що для змалювання зовнішності і внутрішнього світу героя автор звертається до порівнянь, які пов’язані виключно з коштовними металами: золото, срібло, бронза. Частіше за все згадується золото, і це невипадково.

Пригадаємо, що Гобсек, досить щиро, можна сказати, відверто викладаючи Дервілеві свої погляди на життя, на стосунки між людьми, на головні сили, які, на його думку, забезпечують існування як світу взагалі, так і окремої людини зокрема, наголошує на тому, що саме золото визначає сутність сучасного суспільства: “… з усіх земних благ є тільки одне, досить надійне, щоб людина прагнула його. Це… золото. В золоті втілено всі людські сили”.

Потрібно також звернути увагу на те, що Гобсек – “людинаавтомат”, для якої, за ствердженням Дервіля, “все життя зводилося до золота”, створює також своєрідну “філософію влади золота” над людьми й людством. Згідно з цією філософією, як досить переконливо доводить Дервілеві Гобсек, золото є не лише матеріальним, а і духовним володарем сучасного героям суспільства: “Золото – ось духовна суть усього теперішнього суспільства”.

І його розповідь про те, як він скористався своєю владою над Анастазі де Ресто для безжалісного приниження жінки, що належить до “вищого світу”, підтверджує цю життєву філософію. Свідченням того, що погляди Гобсека є обгрунтованими й переконливими, стає збентежений стан Дервіля, в якому він відверто зізнається після розмови з старим лихварем, який нещодавно викликав у нього лише жалість: “Я повернувся в свою кімнату зовсім приголомшений. Цей маленький сухорлявий дідок раптом виріс в моїх очах, став фантастичною постаттю, втіленням влади золота. Життя і люди викликали в мене в цю мить жах.

На перший погляд здається, що Гобсек сповідує лише культ золота, що саме володіння золотом, багатство стають для нього головною метою життя. Принаймні складається враження, що саме в цьому він намагається переконати Дервіля. Втім, як виявляється далі, “купи золота” потрібні йому в першу чергу для того, щоб з його допомогою він міг довести власну значущість, підтвердити собі та іншим, що він є незвичайною людиною, яка має не стільки матеріальну, скільки духовну владу над усіма, хто її оточує. Ось що він каже Дервілеві: “Мій погляд як у господа бога, – я читаю в серцях. Від мене нічого не сховається. А хіба можуть у чомусь відмовити тому, в кого в руках мішок; золота”

В. В. Гладишев, доктор педагогічних наук А. А. Веселкова Миколаїв


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Характер головного героя повісті Оноре де Бальзака “Гобсек”

Categories: Нові твори

Links