ВСТУП ДО ТЕМИ “ВІД МІФУ ДО КАЗКИ”

Мета: ознайомити учнів з легендою як жанром усної народної творчості; ознайомити з народною легендою “Тополя”; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до рідної землі.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно і плідно працювати.

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (див. додатковий матеріал до уроку на с. 20)

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра “У

художньому музеї”

Учні презентують свої малюнки. Розповідають про улюблену легенду.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

– Сьогодні ми ознайомимося ще з одним жанром усної народної творчості. Яким самим – ви дізнаєтеся, якщо прочитаєте в рядку кожну третю букву.

О В Л Т П Е Г К Г Щ П Е У Я Н К У Д Ж І И П (Легенди)

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь учителя

– Легенди – усне народне оповідання про дивовижну подію, що сприймається як достовірне. Легенди дуже близькі до переказів, відрізняються від них найбільше тим, що

в основі їх – біблійні сюжети. На відміну від казок, легенди не мають традиційних початкових і прикінцевих формул, усталеного чергування подій. Лише подеколи у них є спільне з казками: початкові формули – “було це давно”, “колись давно-давно”; фантастичний зміст, але такий, що трактується як диво, творене незвичайними людьми.

Легенди починаються з викладу змісту і завершуються висновком, повчальним підсумком.

2. Гра “Рибки”

Самостійне мовчазне читання передмови до теми учнями (с. 14)

– Чим легенда, казка, притча відрізняються від міфу?

– Про що йдеться у цих жанрах?

– Що є спільним між міфом і легендою?

3. Робота в парах

Пояснення змісту українських прислів’їв (с. 14)

4. Фізкультхвилинка

5. Опрацювання легенди “Тополя”

1) Виразне читання легенди вчителем.

– Чи сподобалась вам легенда?

– Які почуття вона у вас викликала?

– Хто є головним персонажем легенди?

2) Словникова робота.

Читання колонок слів “буксиром” за вчителем, потім – у парах одне одному

Полон важче

Варта бранці

Стомлені сковзнула

Невільничому звільнившись

– Доберіть синоніми до слів: варта (охорона); полон (неволя); бранці (невільники, полонені).

– Знайдіть серед прочитаних слів спільнокореневі. (Невільничому, звільнившись)

3) Читання легенди учнями “ланцюжком”.

– Коли і де відбувалася подія, описана в легенді?

4) Аналіз змісту легенди.

– Про які часи розповідається в легенді?

– Хто налетів на село?

– Що турки зробили з жителями села?

– Чому так важко було дівчині у невільничому гурті?

– Як їй вдалося утекти?

– До кого дівчина зверталася за порятунком?

– На кого обернулася дівчина?

5) Робота в групах. Складання плану тексту.

Кожна група отримує пам’ятку.

ПАМ’ЯТКА

– Прочитай текст.

– Поділи текст на частини.

– Визнач головну думку кожної частини.

– Придумай заголовки до кожної частини або знайди в тексті речення, які можуть бути використані як заголовки.

– Запиши заголовки.

– Перечитай кожну частину. Виправ себе.

– Яка частина легенди і чим схожа на чарівну казку, міф?

План

1. Полон

2. Чарівне перетворення.

6) Гра “Хвиля”.

Ведучий задає “тон” і “темп” гри. Вірш читають так, ніби хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо – голосніше – голосно – тихіше – тихо – голосніше тощо.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

– Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

– З яким жанром народної творчості ознайомилися на уроці?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переказувати легенду (с. 14-15). Скласти свою легенду про тополю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

ВСТУП ДО ТЕМИ “ВІД МІФУ ДО КАЗКИ”