ВСЕНАРОДНИЙ ПОХІД ПРОТИ ВОРОГІВ(По романі “Війна й мир”)

Лев Миколайович Толстой у романі-епопеї ” Війна й мир” образно й правдиво зобразив найтрагічніші й героїчні події початку XIX століття. Вітчизняна війна 1812 року показана Толстим як всенародна героїчна епопея: “Я намагався писати історію народу. В “Війні й світі” я любив думку народну, внаслідок війни 1812 року”. Патріотичні почуття й ненависть до ворогів охопили всі верстви населення. Але письменник протиставляє щирий і показний патріотизм, що протягає в мовленнях московських дворян, у салоні Шерер, в афішах Рас-Топчина.

Думка

про народне ополчення лякає багатьох “псевдопатриотов, чи не наберуться селяни вільного духу”. “Краще ще набір… а те повернуться до нас ні солдати, ні мужики, а тільки одна розпуста”,- лунають голоси на зборах дворянства. Однак кращі представники дворян – старий князь Болконский і Пьер створюють ополчення зі своїх селян; служать в армії – князь Андрій і Микола Ростов; організують партизанські загони – Денисов; навіть п’ятнадцятирічний Петя Ростов рветься в армію й не уявляє собі, що батьки не зрозуміють його патріотизму, не відпустять у діючу армію: “Я рішуче скажу, що ви пустите мене у

військову службу, тому що я не можу… от і все… я не можу нічому вчитися тепер, коли Батьківщину в небезпеці”.

У міру того як французи просувалися в глиб Росії, у війну втягувалися всі нові й нові верстви населення. Люди палять майно й фураж, щоб вони не дісталися ворогам. У першій же битві під Смоленськом загарбники зштовхнулися із всенародним опором

“Ми в перший раз билися там за російську землю,- говорив князь Андрій,- у військах був такий дух, якого ніколи я не бачив”. Особливо яскраво розкривається народний характер війни 1812 року в картинах підготовки й проведення Бородінського бою. Приїхавши в Можайск, “Пьер побачив у перший раз мужиків-ополченців із хрестами на шапках і в білих сорочках, які з голосним говором і реготом, жваві й пітні, щось працювали праворуч від дороги, на величезному кургані, що обростив травою”.

Описуючи бій батареї Раєвського, Толстой показує високе почуття товариства, свідомість боргу, фізичну й моральну силу солдатів. На думку письменника, перемагає та армія, дух якої високий. На Бородінському полі французи вперше зштовхнулися із супротивником такої сили духу. Втеча французів з Москви й остаточний їхній розгром з’явилися наслідком спільних дій регулярної армії, партизанських загонів і місцевих жителів, що відмовляються навіть за більші гроші постачати французів продовольством і фуражем. Говорячи про партизанський загін Денисова в 200 чоловік, автор відзначав, що самим коштовним був Тихін Щербатий – “мужик з Покровського під Гжатью”, що з однією сокирою ходив на “миродеров”.

“…Ніхто більше його не побив французів”. Партизанами керували самі різні люди, що мають саме далеке відношення до війни, але змушені рятувати Батьківщину: це й старостиха Василиса, і сільський дячок. Товстої говорить, що благословенно той народ, що не дотримує правил війни, а вистачає важкий дрюк і б’є нею, поки не вижене останнього загарбника. “…Дрюк народної війни піднявся із всею своею грозною й величественною силою й, не запитуючи нічиїх смаків і правил, з дурною простотою, але з доцільністю, не розбираючи нічого, піднімалася, опускалася й гвоздила французів доти, поки не загинула вся навала”.

Патріотизмом пояснює Толстой і відхід жителів з Москви. “Вони їхали тому, що для російських людей не могло бути питання: чи добре або погано буде під керуванням французів у Москві. Під керуванням французів не можна було бути. Це було гірше всього”.

Цей всенародний патріотизм з’явився прикладом для іншого лихоліття Росії: так само піднялася вся країна в 1941 році й перемогла підступного й жорстокого ворога – фашизм. А допомагали людям вистояти й вірити в перемогу великі утвори Лева Миколайовича Толстого. 302


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


ВСЕНАРОДНИЙ ПОХІД ПРОТИ ВОРОГІВ(По романі “Війна й мир”)

Categories: Нові твори

Links