Влучне слово

Славиться гарне російське мовлення влучним і образним словом. Не випадково словесне народне мистецтво створило в такому достатку прислів’я й приказки. Адже й сама Мова, його роль у житті людини одержали влучне і яскраве відображення в прислів’ях і приказках. Мовна творчість народу ніколи не припиняється. Виразниками цього народного таланта стають і національні письменники. Багато хто “крилаті” висловлення російських письменників і поетів увійшли в загальну мову народу

Влучні виречення можуть збагатити наше мовлення, якщо

кожне з них буде до місця й вчасно використане

Чудовим зв’язком він (народ) плівок невидиму мережу російської мови: яскравого, як веселка, вслід весняній зливі, влучного, як стріли, задушевного, як пісня над колискою, співучого й богатого. А. Н. Толстой. Яке мовлення називають образною? Микола Васильович Гоголь писав: “немає слова, що було б так замашисто, жваво, так вирвалося з-під самого серця, так би кипіло й животрепетало, як влучно сказане російське слово”. Письменника захоплює ВЛУЧНО СКАЗАНЕ слово, тобто слово образне, живе, емоційне. Саме воно не залишає байдужим їм слухача, на читача. Мистецтву образного

мовлення нас учать письменники й поети. У чому ж особливість використання язикових засобів художниками слова. Як їм вдається досягти барвистості опису? Образність мовлення створюється завдяки вживанню слів у переносному значенні. Картинність описів створює ТРОПИ (від гречок. Тропос. образ.) слова, ужиті в переносному, образному значенні. Тропи потрібні художникові слова для наочності зображення предметів, явищ, картин природи, тих або інших подій. Іноді неправильно вважають, що до стежок звертаються лише при зображенні незвичайних, виняткових картин. Тропи можуть бути і яскравими засобами реалістичних написань, позбавлених реалістичного ореола. У таких випадках самі звичайні слова знаходять більшу виразну силу

Можна привести не мало прикладів, як за допомогою тропів зображуються явища, позбавлені піднесеного, романтичного ореола; предмети неэстетические, що викликають у нас негативну оцінку. Пошлемося на відомі рядки О. Мандельштама:

Я повернувся в моє місто, знайомий до сліз…

Петербург, у мене ще є адреси, по яких

ЗНАЙДУ МЕРЦІВ ГОЛОСУ

Я на сходах чорної живу й

У СКРОНЮ ВДАРЯЄ МЕНІ ВИРВАНИЙ ДЗВІНОК

И всю ніч безперервно чекаю гостей дорогих,

ВОРУШАЧИ КАЙДАНАМИ ЛАНЦЮЖКІВ ДВЕРНИХ

Такі приклади переконують нас у тім, що тропи можуть живописати і явища неэстетические, які все-таки нас хвилюють. Для стилістичної оцінки тропів важлива не їхня умовна красивість, а їхня органічність у тексті, обумовленість їхнім змістом добутку. У той же час важливо помітити, що в художнім мовленні використається своєрідний стилістичний прийом, коли письменник навмисно відмовляється від тропів і вживає всі слова тільки в їхніх точних значеннях. Наприклад:

Ми з тобою на кухні посидимо,

Солодко пахне білий гас

Гострий ніж так хліба коровай…

Хочеш, примус туго накачай,

А то мотузок збери,

Зав’язати кошик до зорі,

Щоб нам виїхати на вокзал,

Де б нас ніхто не відшукав

(О. Мандельштам)

Таке художнє мовлення, у якій всі слова використаються в прямому значенні, називається автологической, у відмінності від металогической, оснащеної тропами. Як видно із приклада, відсутність тропів у мовленні ще не свідчить про її бідність, невиразність. Все залежить від майстерності письменника, поета. Однак якщо він не використає тропів, умовою художності мовлення є спостережливість автора, його вміння підкреслити характерні деталі, точність слововживання й т. д. У мовленні ж, насиченої тропами, майстерність письменника проявляється в митецької метафоризации, у залученні різноманітних стилістичних прийомів для створення яскравих художніх образів

Стилістика образного мовлення складне й многопланова, її вивчення вимагає детальної характеристики всіх тропів, якими так багатий наша мова, і творчого освоєння їхніми майстрами художнього слова. Адже ті самі предмети і явища письменники зображують по-різному, у них художні образи завжди самобутні, неповторні. Не тільки в різних авторів при описі близьких явищ ми знаходимо самобутні образи, але й у Творчості кожного художника той самий предмет може одержувати втілення в зовсім різні тропах

Так, Єсенін, що зрівняв небо із дзвоном, в іншому випадку пише: На небесному синім блюді жовтих хмар медяний дим мін: Ситець неба такий голубой і т. д. Фарби для образного мовлення невичерпні, як і творча фантазія поетів. Якщо ж образне слововживання починає повторюватися й ті або інші тропи стають звичними, вони можуть закріпиться в мові як нові значення слова (час летить, вихор подій) або стати фразеологізмами (совість заговорила, як дві краплі води). Такі тропи називають загальномовними у відмінності від авторських. Причому будь-який троп може стати загальномовним. При цьому пряме значення слова стирається, а іноді втрачається зовсім. Тому вживання язикових тропів не народжує в нашому поданні художніх образів, від чого вони мало цікаві в стилістичному відношенні. А бувають і такі тропи, уживання яких небажано, тому що вони не тільки не створюють образи, але й знебарвлюють склад, роблять мова невиразним. І тоді говорять уже не про тропи, а про мовні штампи. Виник штамп, а зараз подібні “знахідки” сприймаються вже як прояв поганого смаку


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Влучне слово

Categories: Нові твори

Links