“Вітчизни є різні на світі, а в мене найкраща – одна”

Дуже бажано, щоб кожна людина любила власну вітчизну. У такої любові є безліч переваг, які покращують життя кожного окремо взятого члена суспільства. Вітчизна робить багато добра людині, тому існує не тільки духовний, але і матеріальний сенс її любити і захищати. Саме цьому і буде присвячено цей твір. В ньому я спробую розібратися, чому саме треба любити вітчизну. Крім того, я розповім про свою єдину вітчизну і поясню, чому вважаю її найкращою.

По-перше, я вважаю свою вітчизну найкращою лише тому, що вона є моєю. Тут народилися і виросли мої

батьки, тут вони познайомилися і провели свою молодість. Тут народився і проводжу свою молодість я. Рідна вітчизна дала мені багато друзів і близьких людей. Я прекрасно знаю свою країну і людей, які в ній проживають. Я звик тут жити, а тому мені дуже зручно і приємно спілкуватися з місцевими людьми. Мені з легкістю вдається вирішувати будь-які конфлікти і проблеми, тому що я знаю, як вони вирішуються в умовах нашої країни. Я твердо переконаний в тому, що якби я переїхав в іншу країну, мені б довелося набагато важче, і це призвело б до постійних розчарувань і депресій. Загалом, до своєї вітчизни я звик. Її можна порівняти
з близькою і добре знайомою людиною, своїм другом. Ми добре знаємо один одного, готові підтримати у важку хвилину і віримо в наше спільне майбутнє. Все те ж саме повною мірою стосується і рідної батьківщини.

З урахуванням всього, що сказано вище, дуже важко і неприємно дивитися на те, як рідна вітчизна сьогодні перебуває у небезпеці. Ми бачимо, як важко нині доводиться нашій рідній Україні, які небезпеки підстерігають її день від дня. Вірячи в кращі спонукання, наша країна та її жителі довірилися західному світу і суспільству, повірили, що там нам допоможуть, заступляться за нас перед обличчям загрози. Однак зараз всім нам вже прекрасно зрозуміло, що вирішувати найскладніші проблеми України нам доведеться на самоті. Підтримка, яку ми отримуємо, мінімальна. Це ні в якому разі не можна називати допомогою, тому що рано чи пізно все це доведеться повертати з відсотками. Західна підтримка не дозволить нам розвиватися, вона дасть можливість тільки одного – вижити, й то не факт, що це вийде. Звичайно, кожен з тих, хто, як і я, вважає свою вітчизну найкращою, буде готовий її захищати. От тільки чи багато буде таких людей? Чи вистачить їх?

Як і будь-яка інша нормальна людина, я з великим трепетом ставлюся до своєї вітчизни. Навіть у найважчі хвилини я готовий її захищати. Я чудово розумію, що якщо не буде моєї вітчизни, частково перестану існувати і я.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

“Вітчизни є різні на світі, а в мене найкраща – одна”