“Вибір” Б. Олійника й мій вибір

“Життя – ні кінця, ні початку”, – пише Борис Олійник у своєму вірші. У своєму вірші поет говорить про вибір – світогляду, життєвої позиції, філософії. Зрештою, антитеза в цій поезії проста:

Одного завбачливо ока Прикрив ще за крок від границі, Увійшовши кліткою ночі Тихенько: або жив, або не жив? А іншої – кроками не мірил: Летів, і гримів, і… згорів, И люди відкрили в сузір’ях Зіниця нової зірки

Антитеза проста, але вибір не простій. Антитеза проста, але вибір дійсно вічний. Це звичайне протиборство активного життя, діяльності,

прагнень і “тихонького” існування. Імовірно, лукавить та людина, що затверджує, що ніколи йому не хотілося комфортного, безпечного, стабільного, “тихенького” буття. Є люди, які все-таки роблять інший вибір. До таким належать і ліричний герой вірша Бориса Олійника

Хочеться написати, що кожний повинен жити повно, насичено… Вірш Олійника “Вибір”, на мою думку, не заклик до дії, а заклик до роздумів. Тому що не кожний здатний подужати це насичене життя, її існування. Кожне “летів і гримів, …згорів” вимагає внутрішньої відповідальності й сили духу, що має не кожний. Тим більше, цей вибір

залишається відкритим протягом досить довгого часу – доти, поки людина не зрозуміє для себе: чи вистачить сил, чи вистачить волі? Із приводу власного вибору, ліричний герой поезії Бориса Олійника висловлюється однозначно, тому що він свій вибір уже зробив:

Я б вибрав найвищу почесть: У чистому й чесному бої На чорному мармурі ночі Зірку записати свою!

Мені подобається, що цей вірш виглядає не як: “Мій вибір правильний, прагнете до такої життєвої позиції, тому що кожний повинен так жити”, а виглядає як: “Подумай! І виріши сам для себе”. Потім, повторюся, цей вірш здається мені закликом до пошуку власного вибору. Сміло винісши фразу “мій вибір” у заголовок твору, я тепер навіть розгубилася, що я можу сказати про свій вибір? Адже мій вибір тільки формується, стільки шукаю, намагаюся розібратися в собі… І тепер, коли наступає час написати про свій вибір, нехай цей тільки шкільний Твір, я зупиняюся й застигаю в роздумах. Але, на мою думку, не робити ризикованих поспішних висновків – теж частина мого вибору. І заспокоююся. Мені так само хотілося б прожити повноцінне й гідне життя. Але з іншої сторони я можу відверто зізнатися, що мені хочеться уникнути зайвого ризику, не хочеться робити імпульсивних учинків, приймати спонтанні рішення, тим більше – не хочеться, щоб через мого “летів, гримів,… згорів” страждали мої близькі, адже нам так важливо знати, що рідні вбезопасности.

Можливо, і часи міняються, а можливо, змінюються люди. Можливо, і люди завжди однакові, просто я намагаюся виправдати свою не повну готовність “летіти”, а тим більше – “згоріти”. Але “жити поспішати треба”, писав один український літератор, із цими рядками я повністю згодна. Напевно, дійсно ніжно поспішати жити, але в житті не слід поспішати робити свій вибір


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


“Вибір” Б. Олійника й мій вибір

Categories: Нові твори

Links