Валентин Катаєв Вірші

Валентин Катаєв
Вірші
Перекладач: Анатолій Глущак
Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3
Учений
Перо страшніше від обойми пістолета,
Коли потрапить до залізної руки.
І Енгельс у глибокій тиші кабінету
Розгоном сторінок поколихнув віки.
Хіба не так углиб росте коріння дуба?
Воно у пітьму надр несе такий нестрим,
Аж поки поміж скель не розігнеться грубо
І не розколе їх
навалом віковим,
1920, Одеса
Вуличний

бій
Як від м’яча, що потрапляє в скло,
Почався день од вибуху тугого.
Схвильований, не будячи нікого,
Покинув на світанку я житло.
За рундуком в тужавий гурт звело
Людей, которі наслухали строго,
Куди стріляє з корабля залога,
Куди той свист холодний понесло,
Пробіг матрос. Осколок гедзем тенькнув.
Трамвайний дріт шукав іржаву рейку,
Немов ласо, закручене в петлю.
Вже іграшка нікчемна і горбата –
При штабі мокла кинута гармата.
Якій відбили колесо в бою.
1920, Одеса
Поїзд
Знов узліссям гуркочуть колеса!..
Мов коханець, в призначений час
З білим написом поїзд “Одеса”
Пробігає шумливо повз нас.
Він димами крайнебо посмужив.
Стогнуть рейки, щасливо дзвенять,
Кожен гляне услід забайдуже,
А я знов у полоні сум’ять.
1944, Передєлкіно


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Валентин Катаєв Вірші