Уроки по вивченню “Комори сонця”

Прагнучи познайомити нас із Пришвіним, викликати в душі в себе позитивний емоційний відгук на його добутки, ми випереджаємо роботу над казкою уроком позакласного читання, на якому розбираються оповідання письменника. За тиждень до такого уроку Читач приносить у клас збірники оповідань Пришвіна, відзначає в них ті, які до уроку позакласного читання Читачі підготують самостійно. Наприклад, “Золотий луг”, “Поверхи лісу”, “Гаечки”, “Лісовий доктор”, “Яструб і жайворонок”, “Лосі”, “Острів порятунку”.

Розбившись

на групи, усе знайомляться з оповіданнями, обговорюють і готовлять виступи. Якщо не визначити характер роботи, кожна група буде будувати виступ у відповідності зі своєю логікою, а слухаючі не зможуть оцінювати відповіді товаришів, тому що не будуть мати критеріїв оцінки. От чому викладачеві необхідно проконсультувати нас, намітити загальний напрямок аналізу. Воно може бути наступної. Читачі повинні близько до тексту передати зміст оповідання, а може бути, і прочитати який-небудь уривок; виділити ті художні деталі в зображенні природи, миру тварин, які допомогли їм глянути на відомі до цього явища по-новому;

відзначити те, що найбільше сподобалося кожному із групи

Читач починає урок із власного виступу, що. є для нас зразком. Читається мулу переказується один із творів Пришвіна, наприклад оповідання “Гості”. Після читання Читач запитає: чи сподобалося оповідання? Що в ньому зацікавило, залучило?

Пояснюючи своє відношення до прочитаного, все обично обмежуються такими висловленнями: “Сподобалося, що там багато різних птахів: трясогузка, журавель, зозуля, шуліка”; “З оповідання довідаєшся про незнайомих птахів”; “Було цікаво слухати про гусака, як він мився, а потім “загоготав”, як “начебто засміявся”.

Початок бесіди відбулося, і Читач, опираючись на. відповіді учнів, відзначає те, що пройшло повз їхню увагу

Як і в більшості оповідань Пришвіна, в “Гостях” немає захоплюючого сюжету. Це скоріше спостереження письменника за навколишньої, але саме в них проявляється його незвичайна пильність, особливий дарунок бачення й слишания, уміння так намалювати картину навколишнього світу, що хочеться не тільки читати про цьому, але й побачити описане

Одним-двома словами характеризує письменник особливості й звички кожного з “гостей”, відзначаючи цікавість трясогузки, що прибігла “просто так, щоб тільки нас подивитися”; важливість журавля, що розгулює в жовтому болоті, серед купин; хижість скопи, що “виглядала собі видобуток зверху, зупиняючись у повітрі для цього, і пряла крильми”.

Потім самі Читачі характеризують прочитані ними оповідання, виявляють ті “відкриття”, які робить Пришвін у природі, говорять про його вміння бачити у звичному незвичне й у незвичному звичне. Подібну роботу Читачі виконували в IV класі, коли розбирали “Мещерскую сторону” Паустовского, і таке завдання їх не утруднить. Усі відзначають художні картини, що вразили їхньою тонкою спостережливістю, поетичністю зображення: це й кульбаби, що розкриваються при сонячному світлі й стискають свої пелюстки-пальці ввечері (“Золотий луг”); це птахи й звірі, що живуть у лісі по певних поверхах (“Поверхи лісу”); це й сім дірочок, продовбаних дятлом на осиці, щоб викликати з її черв’яка (“Лісовий доктор”); це й звірки, що сидять під час повені на гілках так густо, що “звичайна яка-небудь гілочка верби ставала схожа на гроно чорного великого винограду” (“Острів порятунку”).

Пришвін не тільки прекрасно знає природу, помічає найменші зміни, що відбуваються навколо, але дбайливо й тепло ставиться до побаченого, намагаючись передати те відчуття щастя, радості життя, що може й повинен випробовувати людина, будучи хазяїном невичерпних природних багатств, цього “миру найтоншої й світлої поезії”. Пришвін так любить рідну землю й так уміє розповісти про неї, що читач, збагачуючись красою, розкритої письменником, сам починає зауважувати те, повз що проходив равнодушно.

“Якби Природа могла відчувати вдячність до людини за те, що він проникнув у її таємне життя й оспівав її красу, те, насамперед ця подяка випало б на частку письменника М. М. Пришвіна”,- писав Паустовский. Важливо, щоб Читачі зрозуміли, що природа в Пришвіна не тільки предмет милування. “Я адже, друзі мої, пишу про природу, сам же тільки про людей і думаю”, – говорив Пришвін. Письменник вів за собою читача в мир природи, щоб наблизити її до людини, зробити більше зрозумілої, викликати тяжіння до прекрасного в житті. Особливість пейзажу саме в тім і складається, що письменник не тільки зображує нове, помічене їм у природі, але через явища природи, через зображення відносини людини до природи прагне передати переживання й міркування людини, розкрити взаємини між людьми, розбудити в людині бажання бути краще.

Людина – досконалість природи, її вищий утвір, і він повинен бути гідним тої висоти, що займає, – така основна думка письменника, що виховує своїми добутками любов до людини й навколишньої його природі

Надзвичайний інтерес для нас представляють оповідання про мисливських собак, написані їм з великою теплотою й гумором. Читанням оповідання “Жахлива зустріч” можна закінчите урок. Оповідання викликає велике пожвавлення й радість нас. Їм близькі герої добутку (кіт і собака), знайомі їхні звички. У житті все неоднократно спостерігали “зустрічі”, подібні тої, котра описана письменником. Читаючи про це в оповіданні, ©щи із задоволенням відзначають знайомі деталі, переймаються довірою до письменника, у них пробуджується бажання познайомитися й з іншими його добутками

Читач пропонує школярам будинку прочитати оповідання: “Зрадницька ковбаса”, “Лимон”, “Таємничий ящик”, “Винахідник”, “Копито”, “Філін”.

На вивчення казки-були “Комора сонця” програма відводить чотири уроки. На першому уроці все знайомляться зі статтею про Михайла Михайловичі Пришвіні, поміщеної в підручнику-хрестоматії. Вона доповнить і узагальнить уже відоме їм про письменника. Потім Читач сам читає добуток уголос. Досвід показує, що попереднє самостійне читання Казки складно для нас. Особливі труднощі випробовують вони при сприйнятті системи образів природи в добутку, а багато чого без учителя просто не розуміють. Первісне ж знайомство з добутком у класі (Читач зможе прочитати не менш п’яти глав створює певний емоційний настрой для наступної роботи. Виразність читання вчителя допомагає школярам зрозуміти теплоту й м’який гумор автора, відчути зміну настроїв, переживань героїв, підкреслену виразними картинами природи, оцінити пейзажі Пришвіна, що вражають тонким проникненням у мир природи, зображенням її величі, сили й краси

У класі, де безперервне читання викличе певні труднощі, можна зупинятися після кожної глави й у вигляді пунктів плану позначати основну сюжетну лінію. Це дозволить дітям постійно мати перед очами план усього добутку. Удома Читачі закінчать читання й озаглавлять не прочитані в класі частини

У результаті спільної й самостійної роботи нас буде складений приблизно наступних глав добутку, яким вони скористаються під час розбору:

1. Життя Насті й Митраши після смерті батьків. 2, За журавлиною. 3. Схід сонця в лісі; у Лежачого камея. 4. Історія Травички. 5. Блудово болото. 6. Шлях Митраши1.7. Шлях Насті. 8. Захід сонця в лісі. 9. Порятунок Митраши. 10. Щасливий кінець

На другому уроці Читачі осмислять прючитзвше, зрозуміють, чому добуток називається казкою-минулим, розберуться в характерах у себе, з’ясують відношення до них оповідача


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Уроки по вивченню “Комори сонця”

Categories: Нові твори

Links