Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ У війни недитяче обличчя

У війни недитяче обличчя

Твір за оповіданням Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”. Наше покоління, громадяни вільної України, не знає війни, хоча у світі то там, то тут відбуваються воєнні конфлікти. Але із розповідей представників старшого покоління, кіно ми знаємо про страхіття найжорстокішої війни XX століття – Другої Світової. Все доросле населення колишнього Радянського Союзу піднялося на захист своєї Вітчизни. У війні справді недитяче обличчя. Діти ставали до верстатів на заводах замість чоловіків,.які пішли на фронт. Було таке поняття: син

полку, коли ще. зовсім юні хлопці потрапляли на фронт і там допомагати бійцям. А школи, у яких до війни кипіло мирне радісне життя, часто перетворювалися на шпиталі. Такі шпиталі були й на території ворога. Один із таких шпиталів описав німецький письменник Г. Белль в оповіданні “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”

Ця школа-шпиталь була на території Німеччин під час переможного наступі радянських військ. У той шпиталь потрапляє юний німецький солдат, від його імені і йдеться розповідь. Поранений, але був при тямі. Його па ношах несуть “довгим, тьмяно освітленим коридором”. Погляд юнака вихоплює

картини, що висять на стінах. Вони збуджують спогади і пробуджують допитливість пораненого. Особливо зростає його хвилювання, коли на дверях, повз які санітари нечсуть ноші, він бачить знайомі до болю емальовані таблички: 10-А й 10-Б… Все цс свідчить про те, що його принесли у школу, але як все схоже на його рідну школу, де нещодавно він вчився. А втім, так могли бути оформлені й інші школи. Він почув голос, який лунає звідкись знизу: “…решту…до залу малювання”. Зрозуміло, що йшлося про поранених, яких треба було перемістити з одного приміщення до іншого.

Ось герой оповідання бачить, як широко відчинилися двері зали малюванням Він каже собі, що в кожній гімназії є такі зали, і звідки він узяв, що це його рід не гімназія? Читаючи далі, я намагаюся відповісти разом із героєм на одне не питання: це його школа чи ні? Я б, мабуть, не вагався: ну звичайно, моя! Я не забуваю, що герой оповідання пройшов випробування війною, він стріляв в нього стріляли, він бачив, як помирали люди… Це вже не хлопчисько-гімназист а доросла людина, і зараз вона страждає від поранення. У мирні часи він зрозумв би: так, це моя школа, тут я вчився вісім років. Але між ним теперішнім і колишнім. Ця – війна, і тому “жодне чуття не говорить тобі, що ти в своїй школі, в своїй школі, яку всього три місяці тому покинув. Вісім років – не дрібниця, невже ж ти, провчившись тут вісім років, пізнав би все самими лише очима”.

Я думаю, читаючи ці рядки: невже у героя зачерствіла душа? Мабуть, так, бо він пройшов такі жахливі випробування, і зараз йому було не до сентиментальностей. Але ж чому він не думав про щось інше?

“…Ти мусиш, мусиш дізнатися. Чи ти справді у своїй школі. Все тут було таке далеке мені та й бадуже…”

Нарешті його поклали на операційний стіл. І раптом за плечима лікаря на дошці він побачив таке, що викликало у його душі глибокий і страшний переляк, ті чого навіть заболіло у грудях: “на дошці був напис моєю рукою… Он він, ще й досі там той вислів, який нам звеліли тоді написати, в тому безнадійному житті, яке скінчилося всього три місяці тому: “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”

В оповіданні Белля зіткнулися два життя: мирне і воєнне. І ось це зіткнення з особливою силою підкреслює трагізм війни, її безглуздість. Коли юнак писав на дошці, він не знав, за яких трагічних обставин знову побачить ці рядки. Волею долі їх ніхто не витер. Може, Богові було так треба, щоб на мить повернути солдата у мирне життя і, може, всупереч усьому дати шанс на одужання. Мені здається, що після зустрічі з минулим солдат, якщо йому судилося вижити, став завзятим ворогом війни.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. У війни не жіноче обличчя Так хіба про це розповіси – У які ти роки жила! Яка безмірна вага на жіночі плечі лягла! М. Ісаковський. Війна… Огидна її особа ніколи не зітреться з пам’яті народної. Холодні й безжалісні очі дивилися стовбурами знарядь на бійців, що йдуть в атаку, страшними кривавими ранами – на медсестер, санітарок,...
  2. Жахливе обличчя Другої світової війни як трагічної події в історії людства XX століття Сьогодні ми починаємо вивчати розділ, який перенесе нас у події Другої світової війни, ми ознайомимося із художніми творами, які допоможуть нам проникнутись співчуттям та повагою до тих людей, які винесли на своїх плечах цю страшну війну, яка стала останнім глобальним історичним катаклізмом XX століття, жахливим свідченням духовної катастрофи, значною мірою...
  3. Генріх Белль “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Засудження жахів війни у творчості німця Белля. Герой “Подорожнього…” як жертва війни УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 7 КЛАС II семестр ЛІТЕРАТУРА ПРОТИ ВІЙНИ УРОК 58 Тема. Генріх Белль “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Засудження жахів війни у творчості німця Белля. Герой “Подорожнього…” як жертва війни Мета: ознайомитися зі змістом твору; вдосконалити навички роботи над текстологічним аналізом твору, показати роль деталі, роль...
  4. Обличчя російського футуризму Якщо акмеїзм, за великим рахунком, усвідомлював себе продовжувачем культурних традицій, закладених в російську поезію символізмом, то футуризм, який з’являється одночасно з акмеїзмом, рішуче розриває ці традиції і вже не продовжує, а протиставляє себе поетиці символізму. Футуризм (від лат.- майбутнє) – авангардистська течія в літературі й мистецтві 10-30х років XX століття....
  5. “Не за обличчя судіть, а за серце” Не за обличчя судіть, а за серце. Це дуже популярний, а головне, вірний вираз. Адже це дійсно так. Коли ми вперше бачимо людину, ми звертаємо увагу на його зовнішній вигляд. А також на ті його якості, які він не приховує, або навіть “домальовує” собі. Ми дивимося на те, як людина...
  6. Неприховане обличчя Німеччини в “Дорожніх картинах” Генріха Гайне Німецький поет і прозаїк Генріх Гайне створив новаторську ліро-філософську прозу “Дорожні картини”, що мала великий вплив на світову есеїстику і художньо-документальні жанри. Перша частина “Дорожніх картин” – “Подорож на Гарц” (1824). “Подорож на Гарц” є розвитком і доповненням “Книги пісень” – книги про почуття і думки. За змістом “Подорож на...
  7. Щастя миру і жах війни І. Мир і війна – слова-антоніми, поняття-антоніми (за ними – радість і сльози,, добро і зло, усмішка і біль, патріотизм і зрада, життя і смерть). ІІ. Жах Другої світової війни, історичний досвід війни в літературі. 1. 1418 днів і ночей війни (понад 20 мільйонів загиблих; у серцях нащадків залишається пам’ять...
  8. Неприховане обличчя Німеччини в “Дорожніх картинах” Генріха Гейне Німецький поет і прозаїк Генріх Гейне створив новаторську ліро-філософську прозу “Дорожні картини”, що мала великий вплив на світову есеїстику і художньо-документальні жанри. Перша частина “Дорожніх картин” – “Подорож на Гарц” (1824). “Подорож на Гарц” є розвитком і доповненням “Книги пісень” – книги про почуття і думки. За змістом “Подорож на...
  9. “Діти війни” Існує ціле покоління, чиє дитинство припало на часи Великої Вітчизняної війни. Їх так і називають – діти війни. Сучасні діти навіть не можуть уявити собі, що таке рости під час війни. Зруйновані будинки та звуки пострілів, повітряна тривога та “похоронки” з фронту. У половини дітей війна відняла батьків, бабусь та...
  10. Неприховане обличчя Німеччини в “Дорожніх картинах” Німецький поет і прозаїк Генріх Гейне створив новаторську лірично-філософську прозу “Дорожні картини”. Це – дорожні замітки, які змальовують німецьку дійсність середини 20-х років XIX століття. Написані вони у формі літературно-політичного фейлетону. Опис подорожі і краси німецької природи переплітається з дотепною та дошкульною критикою суспільних відносин і порядків Німеччини. В основі...
  11. Твір до ЗНО “Пісня – духовне обличчя нації” Народна пісня, як і весь фольклор, якнайкраще відображає світобачення та традиції етносу. Я згоден з думкою А. Міцкевича про те, що пісня – духовне обличчя нації. І не тільки духовне, на мою думку, бо пісня також відображає найважливіші історичні події життя народу та особисті переживання. Та найголовніше, що розкриває для...
  12. “Поведінка – дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя” У людині все має бути прекрасним: І обличчя, і одяг, і душа, і думки… А. П. Чехов Ніхто з нас не може заперечувати, що будь-яку людину судять за її вчинками, тобто за поведінкою у суспільстві і в родині, за її ставленням до тих, хто її оточує в повсякденному житті. Щодо...
  13. “Людино, збережи своє обличчя. За оповіданням “Перевтілення” Франца Кафки” Всі ми часто у своєму житті чуємо фразу про те, що людина не повинна втрачати своє обличчя і свій людський вигляд. З одного боку, сенс цього висловлювання розуміється всіма за замовчуванням. З іншого ж боку, якщо замислитися, стає вже не так зрозуміло, тому що обличчя людини фізично завжди виглядає однаково,...
  14. Поема О. Твардовського “Василій Тьоркін’ – енциклопедія Великої Вітчизняної війни І. Безсмертя “Книги про бійця” (в ній – зображення безсмертного подвигу народу в роки війни; сповнена гумору; написана народною мовою; складалася під час війни). ІІ. Війна і люди на війні в зображенні О. Твардовського. 1. Головний герой поеми – народ (Тьоркін, офіцери, солдати, генерал, селяни дід та баба тощо; не...
  15. Нелюдськість війни Твір за оповіданням Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Війна – найжорстокіша річ у світі. Людина, якщо вона справді відчуває себе людиною, частинкою людства, завжди стоятиме проти війни. Багато письменників писали про війну, про її антилюдські закони, про те, що несе із собою війна – кров, смерть, втрату...
  16. Поведінка – це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя (Й. В. Гете) (розкриття змісту крилатого вислову) НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Поведінка – це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя (Й. В. Гете) (розкриття змісту крилатого вислову) У різних життєвих ситуаціях людина поводиться по-різному, але кожен із нас має пам’ятати, що своєю поведінкою ми показуємо світові, хто ми такі і чого варті. Часто люди намагаються приховати своє справжнє...
  17. Відображення трагічної правди війни в творчості О. Твардовського Відображення трагічної правди війни в творчості О. Твардовського Про війну написано багато віршів, романів і п’єс, але О. Твардовський знайшов свою єдину інтонацію, аби сказати правду про трагедію війни. Тема війни для поета – це відображення його ставлення до людей, до совісті, до Батьківщини. Не випадково ж своєрідним символом ставлення...
  18. Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Так проходили дні, місяці і, нарешті, роки. По селах, містах і містечках Лютувала громадянська війна. М. Хвильовий. Багато хто з українських письменників відтворив події громадянської війни в Україні, бо багатьох із них вона торкнулася особисто. Та це й не дивно, бо, мабуть, не було такої людини, яку б не зачепила...
  19. Зображення Великої Вітчизняної війни в українській літературі Одну з найбільших трагедій нашого життя – Велику Вітчизняну війну – не зміг замовчати жоден письменник, особливо ті, хто був на фронті, чиє дитинство опалила війна. Найбільше про війну писали такі письменники, як О. Довженко, Ю. Збанацький, А. Малишко, П. Тичина, М. Рильський, О. Гончар, О. Коломієць, Л. Костенко, Гр....
  20. “Мій голос проти війни” проти війни” 4.91/5 (98.10%) 253 голос Немає нічого страшнішого в житті людства, ніж війна. Через війни, які траплялися за всю історію існування людини, загинуло найбільше людей. А вже тих, хто просто постраждав, був травмований або навіть став інвалідом, навіть підрахувати не вдасться – настільки їх багато. Все це дає можливість...
У війни недитяче обличчя
«
»