У фольклорному садку

Мені було дуже цікаво вивчати перший розділ нашого підручника. Разом із Сашком, Софийкой і Мудрим Папугою ми мандрували по чарівному Саду Закордонної Літератури. Спочатку ми потрапили в куточок “Перлини народної мудрості”. Чого тут тільки не було! і прислів’я, і приказки, і іграшки, і дразнилки. Мудрий Папуга пояснював, що фольклор у перекладі з англійського означає “народна мудрість”. Ми із Софийкой думали, що всі люди зібралися колись разом і склали пісню, казку, легенду. А Мудрий Папуга пояснив, що це не так. Люди переказували

один одному те, що сподобалося. Хтось додавав щось нове від себе. Так і виходило, що перекази ставали народними

У своєму зошиті (точніше, на форзаці) я теж створюю Сад Улюблених добутків. Тут уже посаджене дерево Прислів’я. На гілочках його написані прислів’я, а на стовбурі найголовніше вираження: “Всі велике починається з малого”. Далі в мене росте охайний кустик Приказка. Я його підстригаю. Тому що приказка – це скорочене вираження

На уроках літератури мені дуже сподобалося придумувати різні історії, становити Казки, перекладати приказки з англійської на українську мову. Особливо мені сподобалося

придумувати казки. Я хочу вирости й, як брати Гримм, також збирати й записувати казки, які знають люди. А ще більше мені хочеться писати казки, як це робили Пушкін, Андерсен, Шарль Перро. Тому якнайбільше дерево в моєму садку – це дерево Казка

Казок я знаю дуже багато. Тому я посаджу ще одне маленьке дерево – Власна казка. Я буду рости, і разом із мною буде рости моє дерево. Чим більше казок я напишу, тим більшим воно виросте

Мудрий Папуга правий у тім, що народна мудрість – це теперішні скарби, цінності народів миру. І я дякую всі, хто показав мені цей гарний Фольклорний Сад

“Фарбований шакал”. Чому не слід видавати себе за когось іншого?

У казці “Фарбований шакал” розповідається про те, як шакал обдурив звірів. Він заплигнув у бочку із синьою фарбою, виліз звідти назовні весь синій. Звірі не довідалися його. Тоді хитрий шакал захотів стати царем над лісовими звірами. Всі лісові жителі, коли побачили такого дивного звіра, спочатку злякалися, а потім вирішили, що його створив бог Брахман, і сказали йому: “Прав нами, про, цар!” І шакал став правити доти, поки звірі не зрозуміли, хто він є на самій справі

У моєму житті також таке було. Цим летом я їздила в гості до своєї сестри в інше місто. Сестра мене познайомила зі своїми подружками, і ми часто гралися разом. Я вчуся в музичній школі й небагато граю на фортепіано, умію малювати, їздити на велосипеді. А от комп’ютера в мене немає. Мені дуже хочеться комп’ютер, але батьки говорять, що він мені ще не потрібний. Таня й Катя кожний вечори вихвалялися своїми комп’ютерними іграми. Я їм дуже заздрила. Мені теж хотілося бути не гірше, ніж вони. І я сказала, що вже з першого класу я всі свої домашні завдання виконую в електронному виді. Але мама про мої вигадки нічого не знала й сказала подружкам правду. І от тепер я насправді зрозуміла, що таке сором. Соромно було не за те, що я не маю такої сучасної іграшки, а соромно за те, що від мене відвернулися дівчинки й назвали “брехухою”.

Коли я читала “Фарбованого лиса” і “Фарбованого шакала”, мені ще раз стало соромно за себе. Я назавжди запам’ятаю цей урок. Адже дівчинки дружили із мною й без комп’ютера. Навіщо мені було придумувати небилиці?

Шакал прогнав своїх родичів, коли був царем. А тепер, коли його проженуть із царства, куди він піде? Якби він не обдурив звірів, то тепер не довелося б страждати. Казка “Фарбований шакал” учить, що потрібно бути собою й не обманювати нікого


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


У фольклорному садку

Categories: Нові твори

Links