У чому Божа помилка

Замаїлася Україна стиглою весною. Чернігівські соснові бори помолодилися липкими від живиці пучками чатиння, заховавши від неба таїну свого світу, про яку знає тільки Бог, і все, що народжується, розквітає і вмирає під банею зеленого храму, є Природі властиве: ніщо тут не зайве, всього /для гармонії достатньо, і кожен листок, кожне зело, комаха, птах і звірина живуть у злагоді з Творцем, ніщо нічому не заважає, і смерть, як і народження, доцільні.

Дав Бог людині зразок тимчасового перебування на землі – довколишню Природу, він відокремив її

від людини, поставив збоку, унеможливив спілкування з нею, залишив для споглядання, прикладу, науки і наслідування досконалість свого творіння недосконалій людині. І дивується, певне, Господь, коли і де, непомильним будучи, помилився, допустивши до того, що наділена розумом істота, вінець його творіння, не чує й не відчуває гармонії Природи, безжально нівечить її, знищує себе саму і помислами своїми та ділами, двоєдушністю і фальшю, ненавистю і заздрістю, властолюбством і жорстокістю – прикметами, які в храмі Природи не існують, топче і руйнує її довершеність.

У чому. Божа помилка? Кордон між Московією

і Україною позначився намистом запінених білим цвітом кущів калини, які відділили березові. сумні гаї від потужних соснових борів. Вони нагадували подорожньому, що входить він у край не кращий і не гірший, але інший, і що обидва краї, кожен із своїм чаром, доповнюють гармонію світу, і ніщо не стоїть на перешкоді їх сусідському існуванню. Чому ж це людина так грубо втрутилася в Господню містерію, для чого стався. страшний, сповнений крові і сліз Божий допуст? Чи не досліджує, не вивчає Бог суть недосконалості людини, поставивши її поруч із досконалою Природою? (Р. Іваничук)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

У чому Божа помилка