Твори письменників XIX-початку XX СТ

XIX ст. було періодом Інтенсивного розвитку художньої літератури для дітей і молоді в багатьох країнах світу.
На початку XIX ст. виникає наука фольклористика. Вчені фольклористи збирали І вивчали зразки усної народної поезії, в тому числі й народні твори для дітей. Казки, легенди й пісні почали друкувати для дитячого читання. Першими такими. вченими були німецькі філологи брати Грімм, які видали збірку народних казок для дітей у 1812 р,
Брати Якоб Грімм (1785-186?) і Вільгельм Грімм (1786- 1859), хоч за освітою були юристи, все життя присвятили дослідженню

історії культури німецького народу, його давньої” літератури і народної творчості.
Протягом багатьох років збирали брати Грімм твори усної-поезії і в 1812-1814 рр. видали два томи їх під назвою “Дитячі й сімейні казки”.
М. О. Добролюбов писав, що вони “старанно зібрали перекази, легенди, повір’я, притчі, що ходили в народі по Німеччині, і записали їх дуже вірно, намагаючись не змінювати їх первісного характеру” !.
Справді, у казках братів Грімм, як і в народних казках, правдиво висвітлено життя народу в давні часи, в період феодалізму і зростання міст, коли трудящі були безправними, пригніченими.
У своїх казках письменники висловлюють глибоке співчуття до людей Праці, до бідняків, яких вони показують працьовитими, добрими, справедливими. З особливою любов’ю змальовано дітей бідняків. Так, героїня казки “Лісова хатинка”, молодша дочка бідного дроворуба, з пошаною ставиться до свого батька, страждає від думки, що не знайде його в лісі і вчасно не принесе йому пообідати. Вона піклується і про чужого їй дідуся, до якого потрапила, коли заблукала в лісі, турбується і про його худобу – не сіла вечеряти, – поки не нагодувала і не напоїла корову, півника і курочку. На противагу своїм старшим сестрам дівчинка в лісовій хатинці виявила доброту, благородство і скромність і за це була нагороджена дідусем – зачарованим королевичем. Дітям бідняків присвячені також казки “Хлопчик з пальчик”, “Білосніжка і Червона Квіточка”, “Пачоси”.
У багатьох казках діють ремісники – майстри своєї справи. В цих казках письменники відображають глибоку пошану народу До працьовитих людей-умільців, чесних, розумник людей (“Три сини”, “Хоробрий кравчик”, “Пачоси” та ін,).
У казці “Пачоси” розповідається про те, як молоденька наймичка терпеливо збирала пачоси льону, спересердя викинуті її роздратованою господинею. Наймичка чистила їх, пряла з них пряжу, виткала полотно і пошила собі з нього гарну сукню. У цій казці створено образ ідеальної дівчини, як її уявляв собі народ: вона хазяйновита, бережлива, скромна, ласкава, терпелива тощо.
Зовсім іншими рисами наділені в казках королі, принци, пани, багатії; наприклад, у казці “Гриф-птиця” синові селянина Гансу, чемному, доброму й розумному, протиставляється деспотичний, жорстокий і ненаситний король.
У збірці братів Грімм є казки різних видів: про тварин, чарівні і побутові.
Казки про тварин – “Кішка І мишка в дружбі”, “Заєць і їжак”, “Бременські вуличні музиканти”, “Вовк і семеро козенят* та інші – це дотепні, сповнені народного гумору твори. У них тварини розмовляють і діють по-людському, наділені людськими позитивними якостями і недоліками. Так, заєць із казки “Заєць і їжак” гордовитий і пихатий, як пан, з презирством ставиться до скромного їжака. Але їжак розумніший, тому легко обдурив пана-зайця. Як відомо, цю казку на український лад переказав І. Франко (“Коли ще звірі говорили”).
У чарівних казках братів Грімм герої з допомогою чарівників або дивної сили предметів досягають щастя; коли ж у ЇХ долю втручаються злі сили (чарівники), вони стають нещасливими (“Шість лебедів”, “Попелюшка”, “Шестеро увесь світ обійдуть”, “Гензель : Гретель” та їн.).
? в письменників і побутові казки – гумористичні й сатиричні. У деяких з цих казок вони висміюють попів, монахів, служителів релігії (“Монах у тернику”), в інших викривають і засуджують загальнолюдські пороки: лінощі (“Три ледарі”), глупоту (“Розумна Ельза”, “Дурень Ганс”), боягузтво (“Семеро хоробрих”), неповагу до старших (“Старий дід і вну-чок”, “Невдячний син”). В інших своїх казках брати Грімм славлять розум людей, вихідців з простого народу. Так, у казці “Розумна дочка селянська” діє мудра дівчина, розумніша за самого короля. Подібний сюжет є і в російському та українському фольклорі (“Піди туди, не знаю куди” і “Мудра дівчина”, “Розумниця” та ін.).
У казках братів Грімм, як і в казках багатьох народів світу, поряд із фантастичними персонажами діють реальні, відтворено типові картини з життя народу, типові характери і взаємини між людьми. Виражено в них мрії народу про щасливе життя трудящих. Казки пройняті здоровою народною мораллю; сюжети їх цікаві, композиція чітка, правильні моральні висновки з їх змісту дітям зробити легко.
Казки братів Грімм мали великий вплив на творчість багатьох письменників – романтикі в І половини XIX ст. Однією з ознак романтизму була увага до усної народної поезії. На основі фольклору розвивається в цей період жанр літературної казки (Гофман, Гауф, Топеліус, Андерсен)._-.”_
Широко відома, наприклад, казка Ернеста-Тодора-
Під впливом братів Грімм написав свої казки німецький письменник-романтик Вільгелим Гауф (1802-1827), учитель, поет, автор кількох романів. Найкращі твори В. Гауфа – казки для дітей, які були надруковані у 1826-1828 рр. Крім сюжетів німецьких народних казок, Гауф використав арабський фольклор (“Про к а ліфа-лелеку”, “Маленький Мук” та ін.), Захоплюють маленьких читачів казки “Карлик Ніс”, “Маленький Мук”, в яких головні дійові особи – діти бідняків, що зазнають страждань внаслідок соціальної несправедливості, жорстокості людей. У казці “Маленький Мук” письменник викриває короля, співчуває знедоленому доброму хлопчикові Муку. Проте кінець її інший, ніж у народних казках. Маленький Мук залишається самотнім і нещасливим до самої смерті.
Всесвітньо відомий датський письменник, славетний казкар Ганс-Крістіан Андерсен народився 2 квітня 1805 р. в невеликому місті Оденсе. Він був єдиною дитиною в сім’ї бідного шевця. Батько його був грамотною людиною, любив книги. І заохотив до читання й сина.
Хоч. дитячі роки майбутнього письменника пройшли в бідності і тісноті, та хлопчик не відчував себе знедоленим: батьки його дуже любили. Всі, хто знав малого Андерсена, були до нього уважними, багато знайомих хвалили і дивувалися з його здібностей, віщували йому блискуче майбутнє.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Твори письменників XIX-початку XX СТ