Трагічний вибір Хвильового

Так уже сталося, що свого часу в центрі шаленої боротьби літературних угруповань у самому вирі різних думок, поглядів опинився Микола Хвильовий, який своїми памфлетами не так угамовував пристрасті, як розпалював їх. У пореволюційні роки він був одним із найпопулярніших українських письменників. Його вірші і новели вміщували в шкільні підручники і хрестоматії, а його пісні співав народ, а його твори перекладалися за рубежем.

Але письменник бачив і відчував, що в суспільстві назрівають тривожні, загрозливі зміни. Тому в своїх “Листах

до літературної молоді”, у статтях і памфлетах Хвильовий гаряче обстоював ідею майбутнього відродження національного мистецтва, виступав проти “масовізму” в літературі. Він вважав, що мистецтво творить не армія робкорів, а інтелектуально розвинена особистість, творча індивідуальність. Хвильовий разом з однодумцями створює літературну організацію вапліте. Та згодом вона змушена була самоліквідуватись, а її керівників почали називати” речниками української націоналістичної буржуазії в літературі.

Що ж стверджував М. Хвильовий? “Українське мистецтво мусить знайти найвищі естетичні цінності, а

для цього необхідно створити” нормальну атмосферу “культурного будівництва” і підняти художній рівень мистецтва” на рівень світових шедеврів”. Суперечка про шляхи розвитку літератури була переведена в площину політичну, аж до тверджень, що Хвильовий закликає до виходу України з СРСР. Але письменник лише обстоював суверенітет України, передусім її культурну та економічну незалежність.

Його тези перекручувалися і провокаційно переосмислювалися. Тепер оцінка його творчості була однозначною, відредагованою і сформульованою: її дав Сталін. Безглуздість звинувачень була очевидною, але хто тоді осмілився б їх спростувати? Кілька разів Хвильовий пробував зняти з себе звинувачення. Та його не хотіли чути. У травні 1933 року заарештовують Михайла Ялового, найближчого з друзів письменника. Хвильовий приголомшений. Тоді він вирішує своїм самогубством застерегти від швидкого наростання хвилі політичних звинувачень, масового голоду і репресій.

Хвильовий був великим життєлюбом, йому було страшенно боляче полишати прекрасний сонячний день, життя. Та він хотів своєю смертю рятувати літературну генерацію, відвести від друзів і колег підозру, врятувати їх від репресій. Це був його трагічний вибір…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Трагічний вибір Хвильового

Categories: Твори з української літератури

Links