Трагедія Аннея Сенеки “Фиест”

Стародавність знала п’ятнадцять трагедій, присвячених долі нещасного сина Пелопса, але до нас дійшла тільки трагедія Сенеки; від інших залишилися настільки незначні фрагменти, що визначити відношення образа Фиеста в Сенеки до прототипів досить складно. Очевидно, однак, що характер головного героя повністю самостійний і незалежний від попередників: Сенека робить його проповідником істин стоїчної філософії, мало бентежачись протиріччями, які виникають при зіткненні сюжету із цими істинами

Фиест обманно покликаний своїм братом Атреем,

щоб розділити з ним царську владу, а в останнього минулого причини для ненависті до Ф.: той викрав в Атрея золо-торунную вівцю, власник якої мав право на царську владу в Микенах, спокусивши його дружину Аэрону й змусивши сумніватися в тім, чи дійсно Агамемнон і Менелай його діти). Атрей зображений як цинічний і жорстокий тиран, деякі його репліки нагадують Тиберия (“Нехай убиває м’який владика; у моєму царстві смерть – предмет бажання”; спадкоємець Августа сказав про Карвилии, що покончили із собою у в’язниці: “Він вислизнув від мене”).

Фиест почуває, що його чекають нещастя, і не бажає йти на

заклик брата; при цьому він настільки звик до вбогості й нещасть, що вже й не бажає царської влади: “Злочину не входять у хатини; безпечну чашу беруть із убогого стола, а отруту п’ють із золота”. Син Фиеста Тантал, що радується зміні жереба батька, умовляє його поспішати й не відмовлятися від милостей брата. Ф. боїться за дітей, передчуває щось жахливе. Він ласкаво й вдячно привітає Атрея, бажаючи перемогти його великодушністю, і вручає йому дітей як стан вірності. Атрей убиває дітей брата, як жрець – жертву, у вівтаря, незважаючи на моторошні ознаки, виконавши всі покладені обряди, і готовить страшну трапезу для брата

Опису бенкету (як упереджене – Атрея, так і незацікавлене – вісника) оголюють мерзенне видовище, несумісне з тією високою мудрістю, що Ф. висловлював зі своєю появою: “Батько розриває синів, жує згубним ротом своє власне тіло”. Після трапези Ф. знову у владі своїх похмурих передчуттів. Атрей розкриває йому істину, і він, остаточно зломлений, молить про смерті – або для обох, або хоч для себе. Кінець трагедії погано погодиться з іншим її змістом: Атрей повідомляє Фиест, що той сам готовив йому подібну долю й лише був випереджений (на що зовсім немає натяків в інших частинах і що виглядає явним протиріччям: микенский цар не міг упустити цю обставину, міркуючи з наперсником про свою помсту). Можливо, цей вплив одного із прототипів: відомо, що в Акція Ф. вертався зі злісними задумами стосовно брата. Протиріччя образа Ф. у трагедії ніяк не мотивовані, і з погляду драматичної техніки вони могли б виправдати саму тверду критику на адресу Сенеки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Трагедія Аннея Сенеки “Фиест”

Categories: Нові твори

Links