Тлумачення поеми А. С. Пушкіна “Цыганы”

Герой південної поеми Алеко, як і всі романтичні герої, молодий, гарний і нещасний. Образ його розмитий, відомо лише ім’я. Він приходить у циганський табір, щоб знайти бажану для себе волю. Там він знаходить любов. Однак згодом почуття Земфіри проходить, і вона вже любить іншого. Алеко ж, що не визнає вільного вибору інших людей, убиває коханця. Такий простий сюжет поеми.

ЧиСтав щасливий і вільний наш герой? Він любить циганку Земфіру, але із цим почуттям до нього приходить лише нещастя й презренье. Алеко, що бажає для себе волі, не бажає визнавати

її в іншій людині. У поемі з’явилася одна з характерних для романтичного героя рис – егоїзм і несумісність із навколишнім світом. Алеко був самотній у цивілізованому світі, звідки біг, але це почуття не залишило його й у суспільстві простих “дітей природи”, циган, куди він так прагнув.

З “неволі задушливих міст” приніс у циганський табір свій індивідуалізм Алеко. Його зустріли “вільні” і “веселі” люди. Він же не вміє прийняти їхні вдачі, надходить так, як уважає потрібним, любить для себе.

Особистість Алеко одержує відсіч. Старий циган пояснює, що воля – нелегка річ. Він говорить

юнакові:

Але не завжди мила воля

Тому, хто до млості привчений.

У підтвердженні своїх слів старий розповідає про гірку долю Овідія, висланого з Рима в ці вільні, але дикі краї. Алеко горестно викликує, начебто звертаючись до тіні прославленого поета:

Отож доля твоїх синів,

Об Рим, про голосна держава!

Співак любові, співак богів,

Скажи мені, що таке слава?..

Слова “воля” герой не почув. Він думає про славу, вислухавши оповідання старого батька Земфіри, хоча вважає, мрії його зв’язані з волею. Цим Алеко виявляє у своїй душі поки, бути може, неусвідомлене прагнення до слави, егоїстичний початок. Саме себелюбність героя приводить до вбивства молодої циганки Земфіри і її коханого.

Абсолютна воля в любовних відносинах не припускає ніяких зобов’язань. Вона показана Пушкіним через поводження Земфіри і її матері Мариулы. Така незалежність зовсім не приводить до щастя. Старий циган філософськи приймає такий миропорядок, упокорюється зі своєю долею, уважаючи, що “чередою всім дається радість, що було, то не буде знову”. У середовищі простих людей людина має право робити вибір. Тут немає законів і умовностей, але тут немає місця й гордині. Алеко ж хоче “волі” тільки для себе, незважаючи на почуття живучим рядом людей. Тому вустами старого цигана виноситься вирок Алеко, що порушив порядок у житті циганського табору:

“Залиш нас, горда людина!

Ми дикі; немає в нас законів,

Ми не терзаємо, не стратимо –

Не потрібно крові нам і стогонів –

Але жити з убивцею не хочемо…

Ти не породжений для дикої частки,

Ти для себе лише хочеш волі…”

Темі внутрішньої несвободи присвячена поема Пушкіна “Цыганы”. Критичне викриття романтичного героя, романтичного ідеалу волі становить її зміст.

У поемі відбивається криза романтичного світогляду поета, надеявшегося на близьку перемогу революції на Заході й у Росії.

Романтичний період у Творчості А. С. Пушкіна був коротким, тому добутків, що ставляться до цього напрямку літератури, у нього не багато. Однак тема любові у всіх південних поемах Пушкіна відіграє немаловажну роль. Поет створює свій стиль, образ цього почуття, виходячи із власного бачення предмета зображення. Багато поетів після А. С. Пушкіна брали за ідеал його розуміння любові


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Тлумачення поеми А. С. Пушкіна “Цыганы”

Categories: Нові твори

Links