Сюжет роману-памфлету Франса “Острів пінгвінів”

Вершиною сатиричної майстерності Франса став роман-памфлет “Острів пінгвінів”. У цьому добутку відбувся остаточний поворот від жизнеподобного зображення до умовного, гротескному, фантастичному. Розповідаючи фантастичну історію про випадкове хрещення пінгвінів святим Маелем і наступному розвитку їхньої цивілізації, Франс створює алегоричну картину європейської історії. Письменник прагне проникнути в сутність сучасних суспільних правил, знявши з них вуаль, окарикатуривши, зламавши штампи зміцненого сприйняття. Для цього він звертається

до того моменту історії, коли ці правила виникли. Такий історичний підхід дозволяє письменникові побачити безглуздість, протиприродність того, що сучасникам здається природним і звичайним

Так, розглядаючи виникнення “священного” права власності, Франс описує, як один пінгвін б’є іншого за клаптик землі. Абат Буллок подає в цю картину такий іронічний коментар: “Зараз вони зайняті тим, що створюють право, установлюють власність, затверджують основи цивілізації, основи суспільства й закони”. Першим королем Пінгвінів стає злодій і шахрай Кракен, а першої святий – Орброза. Такими,

на думку письменника, є джерела королівської влади й релігійного культу. Франс доходив висновку, що Історія є рядом безглуздих подій, абсурдних випадків, а права, освячені буржуазним правом, – продукт людського неуцтва й жорстокості

У романах “Боги жадають” (“Les Dieux ont soif, 1912) і “Повстання ангелів” (“La revolte des anges”, 1914) Франс звертається до Теми Великої французької революції. Письменник переймається філософськими й політичними питаннями. Він міркує про можливості реформування суспільства, про перспективи революції, про виправдання революційного терору й т. д. В “Повстанні ангелів” Франс розвиває дія у двох планах – фантастичному й реальному. Сатана, що колись повстав проти бога-тирана, тепер відмовляється очолити повсталих ангелів, тому що не вірить у можливість установлення справедливої влади. Будь-яка влада є деспотичної – до такого висновку приходить Франс. Змінити мир можна не насильством, а лише долаючи страх і неуцтво в собі самому

Початок Першої світової війни Франс, як і багато інших французьких письменників і діячі культури, зустрів під прапорами шовінізму. Але незабаром, приголомшений численними людськими жертвами, він зрозумів теперішню, звірячу сутність війни, виступив з різким осудом кривавої різанини. В 1918 р. Франса осягло горі: від грипу вмерла його дочка, Сюзанна Псикари. Її 13-літній син Люсьен осиротів, потім письменник взяв на виховання онука, що згодом став його єдиним спадкоємцем

Останні добутки Франса – цикл спогадів про дитинство “Маленький Пьер” (“be petit Pierre”, 1919) і повість “Життя в кольорі” (“Lavieenfleur”, 1922) – автобіографічні добутки, які допомагають краще зрозуміти формування світогляду й таланта французького письменника. Творчість Франса вплинуло на Р. Мартен дю Гара, A. Барбюса, М. Пруста, А. де Сент-Екзюпері й др.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Сюжет роману-памфлету Франса “Острів пінгвінів”