Сучасний стан проблеми в лексикології англійської мови

Одним із джерел поповнення словникового складу в цей період служили запозичення з інших мов і, у першу чергу, з мов індійських племен, що населяли Північну Америку. Тут, в основному, переважають терміни, що позначали флору й фауну американського континенту. sauash – кабачок, гарбуз, chinkapin – карликове каштанове дерево. Характеристика пізнього періоду, що охоплює XIX і XX століття, тісно замикається з описом сучасної англійської мови в Америці. Для пізнього періоду найбільш характерні ті процеси, які мали місце в області лексики. Насамперед обертає

на себе увага кількісний ріст американизмов. Саме до цього періоду ставиться переважна більшість перших прикладів уживання слів і сталих словосполучень, включених в історичні словники американизмов Крейги й Мэтьюса.

Тут, безсумнівно, знайшла свій прояв тісний зв’язок між історією мови (і головним чином лексикою як його найбільш рухливою частиною) і історією суспільства. [11. с. 33] Утворення в США з їх специфічним державним і політичним ладом, з їх новими державними установами, політичними партіями й громадськими організаціями – все це насамперед знайшло своє відбиття у виникненні політичної термінології

Інтенсивне

зростання американської промисловості, розвиток транспорту й сільського господарства – все це викликало необхідність у створенні спеціальної термінології. Нові технологічні терміни вироблялися приватними компаніями й ні про яку уніфікацію або стандартизацію термінології між США й Англією, природно, не могло бути й мовлення. Тому не випадково. Що виникаючи в США в XIX столітті залізнична термінологія настільки різко відрізнялося від англійської. Експансія на захід і так звана “золота лихоманка” (gold rush) залишили помітний слід у лексиці й, особливо, у фразеології англійської мови в США. Назва зі слів і сталих словосполучень, що виникли в цей період, збереглися лише в якості историзмов, (наприклад, forty-niner – золотошукач, що прибув у Каліфорнію під час “золотої лихоманки” 1849 р.).

Процеси, що мали місце в XIX столітті, торкнулися й інші шари американської лексики. У цей період зложився ряд лексичних особливостей американського розмовного мовлення. Так, наприклад, у мовленні американців широке поширення різні стійкі сполучення із прислівником right (наприклад, right along – завжди, безупинно, постійно, right up – негайно, right smart – багато). Серед слів їм сталих словосполучень, що ввійшли в побут в XIX столітті й лежачих за межами літературної мови, значна частина доводиться на частку так званого “слэнга”. Сюди ставляться, зокрема, ряд експресивно пофарбованих слів і фразеологізмів, що відбивають чимало похмурих сторін “американського способу життя”, slush money – гроші для підкупу посадових осіб, bum – бурлака

Ще в одній зі своїх ранніх праць Dissertations on the English language американський лінгвіст Вебстер висловив думку про необхідність ретельного вивчення так званих “американизмов” і перебудови всієї системи викладання англійської мови в американських школах. Найбільший інтерес, безсумнівно, представляє лексикографічна діяльність Вебстера, вінцем якої з’явилося опублікування в 1828 році його відомого словника American Dictionary of the English language. Однак навіть в Америці далеко не всі вчені зустріли співчутливо висловлення Вебстера про “рівноправність” американського варіанта англійської мови

Американський лінгвіст Джон Пикеринс призивав своїх співвітчизників покласти кінець “псуванню” англійської мови в Америці (так він іменував будь-які відхилення від британського літературного зразка) і відновити його чистоту. Але, незважаючи на протидії пуристів, що ігнорували нові факти й тенденції живого народного мовлення, рух за перегляд літературних норм і вироблення відповідного американського зразка завоювало всі нових прихильників. Особлива заслуга щодо цього належить Вашингтонові Ирвингу, Фенимору Куперові, Уолту Уитмену, Марку Твенові, О. Генрі й Джекові Лондону – багато хто з видатних американських письменників цього періоду були гарячими поборниками глибокого вивчення скарбниці народного мовлення й переконаних супротивників пуристів, що дорівнювали будь-які американизми кварваризмам.

Однак, поряд із процесом відокремлення обох варіантів англійської мови, не можна не відзначити що вже в XIX столітті намечается відома тенденція до зближення обох варіантів. Ця тенденція, що одержала сильний розвиток в XX столітті, поки ще виявилася лише в незначному ступені й зводилася, головним чином, до проникнення окремих американизмов у мовлення англійців. Наприклад, назви флори й фауни, політичних термінів (campaign). Все це приводить незалежних англистов до висновку про те, що американський варіант англійської мови більше архаїчний, чим британський варіант. Найбільш яскраве втілення ця точка зору одержала в англійського лінгвіста Хоруилла, що вважав, що з лінгвістичної точки зору американський народ є предком англійців

Термін “американізм” був уперше уведений у побут Джоном Уизерспуном, ректором Принстонского Університету й політичним діячем періоду війни за Незалежність, в одній зі статей, написаних їм в 1781 році як приклади американизмов Уизерспун, зокрема, приводить уживання either у тому випадку, якщо загальна кількість предметів більше двох

Необхідно підкреслити, що, що намітилося до того часу відхилення від британського зразка, носили головним чином діалектний характер. Америка ще не мала своєї національної літератури. Ще не затвердився американський варіант літературної англійської мови. Американських школярів навчали по граматиках, складеним в Англії, а єдиним більш-менш надійним лексикографічним посібником був словник С. Джонсона. Більшість американизмов прирівнювалося до помилок і варваризмів. Причому цю точку зору розділяли не тільки англійці, але й такі видатні діячі Америки, як Бенджамин Франклін, що ратував за збереження “чистоти” англійської мови й боровшийся проти “засмічення” його американизмами.

Мабуть, найбільш гіпертрофоване зображення специфічних рис А. Е. мало місце в Г. Л. Менкена, автора відомої книги “Американська Мова ” (Mencken, 1957). Його робота становить відомий інтерес як колекція великого фактичного матеріалу. Однак цінність зібраних їм фактів значною мірою знижує їх явно тенденційний підбор, підлеглий раніше поставленої їм перед собою мети – довести існування особливої американської мови. До того ж інтеграція язикових фактів у книзі Менкена в ряді випадків представляється вкрай сумнівної (наприклад, віднесення до специфічних рис А. Е. таких форм, як won’t, ain’t подвійне заперечення й ін.)

По суті всі доводи Менкена на користь визнання А. Е. самостійною мовою зводяться до того, що між А. Е. і В. Е. відсутнє повна тотожність. Однак відсутність повної тотожності характеризує не тільки різні мови, але й різні діалекти й навіть идиалекти (індивідуальні говори) одного й т ого ж мови. [1. с. 8] Справедливості заради не можна не вказати, що сам Менкен аж ніяк не претендував на науковість висловлюваних їм суджень. Критики Менкина (Братусь, 1948, Арнольд, 1958) явно переоцінюють його роль, приписуючи йому створення “Теорії американської мови” насправді ніякої теорії він не створив і, строго говорячи, уживав слова “мова” і “діалект” стосовно до А. Е. аж ніяк не як лінгвістичні терміни й не проводячи між ними ніякого розходження


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Сучасний стан проблеми в лексикології англійської мови

Categories: Нові твори

Links